HUSBAND

4

Я знала, що пошук роботи буде ще тою каторгою, але щоб настільки. Купивши пляшку води я сіла на лавці біля цілодобового магазину. Усі мої діалоги закінчувалися на питанні: -Що ви робили цей рік?
Брехати сенсу не було, адже усе одно з часом правда випливе на верх і все буде тільки гірше ніж є. Деякі напряму казали, що не хочуть мати справи з ув'язненими, а хтось вигадував відмовки, але був і третий тип, що пропонували заробіток тілом, адже на нормальну роботу мене усе одно не візьмуть. Стиснувши пляшку від злості уся вода опинилася на моїй руці.

- Можливо вам дати серветки? - це був працівник цього магазину.
- Дякую, не потрібно. - вставши я пішла геть.

В мене було велике бажання зіпсувати комусь настрій, тож я пішла до університету. Сподіваюся Дастін та Христина сьогодні там.

Опинившись там я усвідомила усю тупість свого вчинку, але відступати не збиралася. Автомобіль Дастіна стояв тут, чудово, залишилося знайти його. На годиннику 14:34. За шість хвилин закінчиться пара, тож я просто почекаю його тут. Сівши на капот я вирішила почитати новини, адже соцмереж у мене немає, ігор також.

Після трьох хвилин від дзвінка я побачила як Дастін вийшов з головного входу, коло нього було багато дівчат, нічого дивного. Я хотіла підійти, але вони обліпили його як мухи гівно. Нічого кращого ніж вдарити по машині я не придумала. Спрацювала сигналізація і він одразу зреагував. Побачивши мене він дуже здивувався, але вимкнувши сигналізацію підійшов до мене.

- Ти що робиш?
- Прийшла до тебе, уж дуже в мене поганий день, хочу по злити когось.
- Христину?
- Так. Тебе не вдасться, краще з тобою не жартувати, це я запам'ятала.
- Тоді нічого особистого, це просто гра.. - я відчула його теплі руки на талій і за мить він поцілував мене. Що ж, я відповіла на поцілунок.
- Дастіне!! - наш план спрацював.
- Що ти хочеш, Христя? - я бачила в його очах блиск, йому подобається що вона біситься, гадаю мої очі також блищать, але це від того, що мені сподобалося цілуватися з ним.
- Пожартували й годі! Я ж бачу, що ви не пара, це жарт..
- Христина, що ти хочеш від мого хлопця?
- Він не твій хлопець!
- Серйозно? Тоді чому я можу зробити так? - поклавши долоню на щоку Дастіна я повернула його обличчя до себе і ніжно поцілувала.
- Ні, ні, ні! - я відчула різку біль в потилиці, вона схопила мене за волосся і почала тягти. Дастін перехопив її руку і її довелося відпустити мене.
- Тобі краще не потрапляти мені на очі, інакше я потягну тебе точно также за волосся, тільки в рази сильніше! - його голос такий низький.
- Я цього так не залишу! - в сльозах вона побігла геть.
- Сильно болить? - він поклав свою руку мені на потилицю, - Дай погляну.
- Не роби так.
- Що? Чому?
- Тому, що я й справді тоді закохаюся в тебе. - Дастін нічого не відповів. Діставши ключі він жестом показав мені сісти в машину, тож я просто сіла і чекала його всередині.

Ми їхали в тиші, ніхто не хотів нічого говорити, я й так багато розмовляла за цей день. Я навіть не питала куди ми їдемо, мені все одно. Врешті ми заїхали у ліс і Дастін заглушив мотор.

- Лопата в багажнику?
- Так, будеш сама собі копати яму.
- Чудово. - я відкрила двері та підійшла до багажнику.
- Вау, ти що, серйозно думаєш, що я приїхав тебе вбити?
- Було б чудово... - відколи в моїй голові з'явилися думки про смерть?
- Бляха, ти дурна? Я привіз тебе подивитись на кар'єр!
- Кар'єр?
- Так! Ти сказала, що в тебе поганий день, я вирішив трохи врятувати його.. - твій поцілунок і так зробив його краще.
- Ти серйозно хочеш щоб я закохалася в тебе? Ти знаєш, що дівчатам потрібно лише трохи уваги і вони повністю твої?
- Вони й без уваги мої.
- О, ну так, вибачте, я забула, що переді мною стоїть ідеал жіночих мрії!
- Прям так?
- Де кар'єр? - я хотіла змінити тему.
- По прямій йди, я наздожену тебе.

Краще б ми пішли вже разом, адже я не вмію спокійно жити, мені постійно потрібно влізти не в свої справи.

- Відпусти!! Відпусти кажу!! Ааа!!
- Тобі ніхто не допоможе, лярво! - якийсь чоловік намагався згвалтувати дівчину, я швидко схопила з землі палицю і вдарила нею по голові чоловіка.
- Відвали від неї!
- Якого дідька.. - він торкнувся своєї потилиці, на його пальцях залишилася кров, після чого він впав. Чорт, я ж його не вбила?
- Ви як?
- Ти вбила його?
- Сподіваюся ні...
- Чорт, я не хочу в це влазити! Сама розбирайся! - вона почала тікати але зіткнулася з Дастіном, вони мовчки стояли і дивилися один на одного.
- Ти що тут забула?
- Прийшла відпочити, а ти... Ти з нею? Нову сучку сюди привів?
- Ви знайомі? - Дастін подивився на мене, потім на чоловіка, що валявся на землі і потім його погляд зупинився на палиці, що була в моїх руках.
- Так, він мій колишній, на щастя вже колишній.
- Що в тебе за палиця в руках?
- Розумієш.. він хотів..
- Вони вбила його, прям як ти мого брата! Ви ідеальна пара, дві вбивці! - вона з такою злістю промовила це, я бачила як Дастін з усіх сил тримається аби нічого не накоїти.
- Дастіне.. Дастіне! - він подивився на мене.