Великі плани ІІІ. Безглуздий

1.3. Ревнуєш?

Мабуть, Саша мала рацію. З приходом Габріеля мозок Олега повністю відключився — інакше й не могло бути. От він ніколи нічого не шкодував для нього, чи то гроші, чи задоволення, іноді навіть розщедрювався на емоції. Нерідко Олег ставив собі на меті викликати усмішку на його обличчі, і приємним був той факт, що зазвичай не доводилося прикладати для цього багато зусиль. Габріель міг із задоволеним зітханням показати свої ідеальні зуби, коли Олег перекидав його на спину, сідаючи верхи, або облизував почервонілі губи, просячи поцілунок.

Олег з одного погляду міг зрозуміти, чого від нього хотів Габріель, а іноді й сам проявляв ініціативу та діставав іграшки, для яких тепер була виділена ціла скринька під ліжком.

Цього вечора Олег приготував шкіряний нашийник і такі ж наручники на товстому ланцюгу — було трохи соромно одного разу побачити їх у черговій подарунковій упаковці від Габріеля — і налаштувався бути затраханим до стану, коли всі набридливі думки нарешті покинуть його голову.

***

Не дивлячись на те, що трапилось минулого тижня, в понеділок перед парами, ззирнувшись з Максом, Олег знову захотів спробувати. Як і казали передвісники, з Максом виявилося неймовірно складно. Тільки до кінця тижня Олег зміг сісти поряд з ним, не почувши при цьому докору, що навколо купа вільних парт. На потокових лекціях була зовсім інша історія з небажанням Макса приберегти для нього місце поряд з собою. Через це Олегу кілька разів доводилося ненав'язливо рухати однокурсників, і, зрештою, він почав ходити в лекційку ледь не під ручку з Максом. Дуже швидко Олегу набридло постійно бігати за ним, і він повернувся на своє місце поруч з Айсулу, на котре так ніхто й не наважився сісти.

Можливо, Олег занадто переживав з приводу дружніх стосунків, що не склалися, особливо, коли в черговий нервовий понеділок прихопив пачку цигарок — не раз чув, що за їхньої допомоги знімають стрес, але раніше пробувати не хотілося. Наступного ранку Айсулу ледь в обличчя йому не плюнула через неприємний запах, котрим просякнув увесь одяг. Олег лише роздратовано гаркнув, що йому так легше, і помчав до курилки, поки ще залишався час до дзвінка на пару.

Однак у п'ятницю Габріель дав йому зрозуміти, що куріння було дуже поганою ідеєю, коли змусив спробувати власну сперму на смак та ковтати її. Було гидко не тільки від самого смаку, а й через те, що Габріель зробив це насильно. Блювотний рефлекс нестерпно довго не дозволяв проковтнути насіння, через що на очі навернулися сльози, але Габріель міцно затиснув рота Олега долонею і безперестанку повторював: