Великі плани ІІІ. Безглуздий

6.4. Не залишай мене одного

— Там немає стільки, — Майра скривилася так, як раніше робила Айсулу, коли розмова заходила про Макса. Мабуть, це в них також було сімейне.

— Я на око міряв, — протягнув Олег, на що Майра змахнула рукою за міліметри від його губ, тож він навіть відчув легкий вітерець. Як же сильно йому подобалося дратувати старших.

— Господи, просто йди вже мовчки. Неси на терасу, — Майра поплескала Олега по передпліччю, яким він притримував упоперек усі пляшки; пара верхніх трохи з'їхали вбік. Майра відразу ж посунула їх назад. — Ти впораєшся, — запевнила вона і знову повернулася до холодильника.

— А пива немає? — оцінивши гору горілки у своїх руках, спитав Олег.

— У синьому холодильнику, — навіть не глянувши на нього, заспівала Майра.

Дивним чином Олегу вдалося вилізти з підвалу, нічого при цьому не випустивши, після чого він штовхнув прикриті двері і майже був збитий незнайомцем, що прослизнув у ванну та навіть не захотів вибачитися. Та й біс із ним. Лавіруючи між людьми, що зібрався в будинку, Олег дістався тераси, де Макс був дуже радий йому і допоміг поставити всі пляшки на стіл.

На газоні під гірляндами з червоними склянками в руках кілька груп гостей робили щось схоже на танці, а трохи за ними п'ятеро хлопців сиділи на покривалі з коробкою піци. Придивившись, Олег впізнав серед них Айсулу з Аманом і Нілса, який саме склав два шматки піци сендвічем. Від розглядання людей його відірвав несподіваний дотик — Макс обхопив його зап'ясток двома руками та притулився до нього збоку. Олег нахилив голову до нього, очікуючи почути інформацію, непризначену для сторонніх, але Макс лише опустив погляд у підлогу.

— Занадто багато людей, — пробурчав він і притулився щокою до плеча Олега. — Не залишай мене одного.

— Більше не буду, — пригладивши волосся Макса, сказав Олег, після чого розплутав його сплетені навколо свого зап'ястя пальці та взяв його за руку.

Спостерігати за хлопцями, що веселились, було не дуже цікаво. Присівши біля того самого синенького холодильника, Олег схопився за його кришку і щиро помолився, щоб у ньому справді було пиво. І його молитви почули. Підхопивши пару пляшок, він перехопив руку Макса якомога зручніше і потягнув його за собою до покривала з Айсулу. Тільки коли вони підійшли ближче, Олег зрозумів, чому вони влаштувалися так усамітнено.