Великі плани ІІІ. Безглуздий

3.1. Не заважатиму вам

Перший тиждень було дивно помічати поряд із собою того, до кого намагався достукатися добрих два місяці, але після вихідних з обміном мемами та піснями все стало трохи простіше. Сидячи вранці на кухонній тумбі перед Габріелем, Олег тицяв йому в обличчя черговим мемом від Макса і не міг натішитися. Коли Габріель зник з поля зору, стало трохи тривожно, а за мить його рука вже повзла вгору по стегні Олега. Він хотів показати йому п'ятий мем за ранок, але Габріель забрав у нього смартфон і поклав на стільницю екраном униз.

— Не роби так більше, або я почну ревнувати, — сидячи на колінах перед Олегом, Габріель розсунув його стегна і дуже недвозначно взяв його член до рота.

— Якшо так ти ревнуєш, то я не зможу припинити це, — прикусивши нижню губу, Олег запустив пальці в його волосся і заплющив очі.

***

До середини листопада Олег зміг привчити Макса не здригатися від кожного свого дотику, а першого понеділка грудня несподівано було побачити його перед корпусом разом з Айсулу. Вона теж помітила Олега і скорчила таке обличчя, з якого відразу стало зрозуміло, що підходити до них зараз не варто. Олег постарався непомітно прослизнути до будівлі й зупинився трохи далі від входу. Йому стало страшно за них обох — важко було передбачити, хто перший почне лютувати, тим більше, що Олег не знав, про що вони розмовляли.

За кілька хвилин у потоці студентів з'явилась Айсулу, за якою слідував і Макс. Її волосся було в порядку, а його обличчя — не роздерте, тож Олег зробив висновок, що все пройшло більш-менш мирно. Вони йшли прямо до Олега, і не встиг він відкрити рота, як Айсулу схопила його під руку і потягла за собою.

— І вам доброго ранку, — зітхнув Олег і, озирнувшись на Макса, взяв його за зап'ястя — для безпеки в потоці людей, звісно.

— Ваші вибачення прийняті, — досить голосно, щоб почули обидва, сказала Айсулу і подивилася на Олега з-під насуплених брів. Олег відразу оглянувся на Макса, який підім'яв губи й кивнув, з чого було зрозуміло, що він потім все розповість. — Цього року вже не вийде, але наступного семестру ми сядемо біля вас, — вона стиснула руку Олега. Невже Макс і справді вирішив вибачитися перед нею?

— Шо? — Олег трохи пригальмував, через що Макс врізався у його спину.

— Змій сказав, шо ти не раз умовляв його подивитися Куроко* і САО*, і вирішив, шо тобі не вистачає спілкування зі мною, тож ось вона я.