Великі плани ІІІ. Безглуздий

2.4. А ти ше не вже?

— Шо сталось? — Олег глянув на Айсулу.

— Не зійшлися характерами, — прошипіла вона.

— Мені правда краще піти, не заважатиму вам, — Макс підняв погляд на Олега і, подолавши відстань між ними, зовсім вже дивно притулився до нього на пару секунд, навіть не обійняв руками, після чого відразу відсахнувся і потупив погляд у підлогу. — Вибачте, — ледь чутно кинув він і, підхопивши свої речі, вийшов за двері.

Це було до чортиків дивно, настільки дивно, що Олег захотів піти за ним і спитати, що за хрінь він творить, що це були за недообіймашки, але вчасно зупинив себе, адже ще лишилася незадоволена Айсулу.

— Шо це він? — Олег присів біля неї та, закинувши руку їй за спину, як завжди, хотів притягнути до себе, але Айсулу ненав'язливо відштовхнула його та встала з дивана.

— Я лиш сказала, шо незвично, шо нас троє, а він як розкричався, — вона натягла своє пальто і, опустивши погляд, неквапливо почала застібати великі ґудзики. — Він збив мені весь настрій, тож я теж піду.

— Може, чай чи каву? — Олег підвівся, та Айсулу зробила крок від нього.

— Я вже попросила тата забрати мене, іншим разом, — вона підім'яла губи та через кілька секунд підняла таки поглянула на Олега, — і з понеділка я сидітиму з Настею, а тобі час навчитися писати конспекти.

— Кидаєш мене?

— Ось так безсовісно, ​​— Айсулу штовхнулась собою в Олега, як вона це зазвичай робила, щоб він обійняв її на прощання, і, задерши голову, подивилася йому в очі. — Ти ж знаєш, шо тепер скидаєшся на одержимого? Ця гадюка намагається нас посварити.

— Не хвилюйся, у нього не вийде.

***

Стоячи на колінах і втопивши обличчя в подушку, Олег тремтів усім тілом через те, що Габріель вже двічі змусив його кінчити та, як завжди, не збирався на цьому зупинятись. Його член все ще не давав м'язам входу стягнутися, у легенях практично не залишилося повітря, і все тіло ломило від приємної втоми. Після третього разу Олег відчув порожнечу внизу, а потім сильну руку на своїй талії та разом із Габріелем завалився на бік. М'які губи ще кілька разів притиснулися до плеча Олега ззаду. Він заплющив очі. Йому подобалися дотики, від яких розходилися мурашки, хоч і були вони досить рідкісні.