Новий навчальний рік без Айсулу розпочинався зовсім незвично. Настільки незвично, що Олег мало не щотижня поривався розкрити Максу правду, бо складно було все тримати в собі. Звісно, спілкування з Айсулу не закінчилося в мить, як вона відлетіла, але розмови тет-а-тет відчувалися зовсім інакше.
Другим незвичним моментом була нова одногрупниця, що перевелася до них з німецької — навіщо? Олег настільки вдавався в це питання, що ледь витримав місяць перед тим, як запитати її про це особисто. Втомлений погляд Інни та дуже змістовне «так треба» у відповідь зовсім не полегшили йому життя.
З початком семестру Макс почав по-новому заганятися через навчання і знову поставив обмеження на зустрічі після пар з Олегом, якого це неймовірно дратувало, адже треба було шукати нові способи розважити себе. У друзі до одногрупників набиватися не хотілося, бо вони були надто іншими, а деякі одногрупниці лише поглядали на Олега з Максом і обговорювали двох симпатичних хлопців, які, швидше за все, ґеї — добре, що Макс цього не почув, бо його б точно відкинуло на початок соціального розвитку.
***
Холодного листопадного вечора Олег почувався справді несамовито, коли збирався в костюмі покоївки під довгим пуховиком їхати вітати Габріеля з днем народження. Було складно пояснити Габріелю, навіщо він мав чекати його двадцять хвилин у машині під під'їздом. Ще складніше було знайти причину, навіщо треба було перед самим початком робочого тижня пертися до нього додому, адже вони й так усі вихідні провели разом.
Знявши з вішалки рюкзак із зошитами, заготовленими на понеділок, Олег подавився вдихом через рух плага всередині. У кишені завібрував смартфон, але відчуття було таке, наче не в кишені. Закусивши губу, Олег дістав його, чекаючи побачити підганяюче повідомлення від Габріеля, але воно прилетіло слідом. Після Макса. А потім екран засвітився вхідним викликом, що було небаченою рідкістю.
— Макс? — здивовано спитав Олег, бо не вірив, що він справді міг сам зателефонувати.
— Я, — голос Макса різко обірвався після одного звуку, від чого Олег ще більше насторожився. На тому кінці пролунали схлипи, потім Макс звучно підтягнув соплі.
— Ти в нормі? — спитав Олег, хоч і одразу зрозумів, що він абсолютно не був в нормі.
Попри те, що в трубці сопів Макс, думки Олега раптом повернулися до Габріеля, адже у нього був день народження. Що якщо його черговий ненормальний колишній вирішив влаштувати йому подарунок і використати Макса? Що якщо Макса зараз закрили десь і таким способом хотіли заманити Олега, який потім все одно звернувся б до Габріеля за допомогою? Що коли за ними хтось шпигував?

ВИ ЧИТАЄТЕ
Великі плани ІІІ. Безглуздий
General FictionОлег гадав, що повноліття вирішить всі його проблеми, але трохи забув, що крім фінансових бувають й інші. Перед його очима на сонці виблискувало руде волосся одногрупника, а він вже передчував, що скоро майже так само яскраво горітиме його власна ср...