5.8. У тебе голова горить

6 1 0
                                    


— А знаєш, яке пекло самому яйця голити? — закинувши руку Максу за шию, прошепотів Олег йому у вухо. Макс миттю вперся двома руками в його груди в невдалій спробі відсунутись.

— Фу, годі, — він відвернувся від Олега, наскільки це дозволяло їхнє положення.

— Я ще навіть не почав, — з мерзенною усмішкою Олег притулився щокою до скроні Макса і міцніше притиснув його до себе. — Отож, шоб не порізатись, у тебе має бути кам'яний...

— Припини, — несподівано Макс відпихнув його від себе і майже впав з ліжка, але Олег утримав його за руку і потягнув до себе.

— Які в тебе кінки? — спитав він, дивлячись Максу в очі.

Убивчий погляд від Макса, що замахнувся на нього рукою. Неясно звідки взявся страх, що він справді зможе вдарити. Проте все минуло, варто було Максу підвестися з ліжка. Його рука все ж таки не долетіла до жодної частини тіла Олега.

— Пішов нахер! Я хочу додому! — стиснувши кулаки, заволав Макс, і здавалося, що в нього з носа та вух зараз піде пара.

— Літак за два тижні, — сівшим голосом нагадав Олег, не в змозі поворухнутися.

— Чудово, бляха! — гаркнув Макс і, схопившись за голову, почав поквапно озиратися на всі боки.

Олег сів у ліжку, намагаючись зрозуміти, що діється в його голові, але вони були надто різними. Він був упевнений, що навіть через сотні років, навіть якщо вони весь час будуть разом, він не зможе зрозуміти Макса. Ніколи.

В одну мить Макс завмер біля стільця, після чого швидко натягнув на себе футболку, скочив у джинси та попрямував до виходу з номера. Олег загальмовано моргнув пару разів перед тим, як почув глухий ляп кросівка по ковроліну і люте зітхання Макса. Секунда. Дві. Він підірвався з ліжка і кинувся до дверей. Макс встиг тільки вхопитися за ручку, коли Олег ривком розвернув його спиною до стіни та взяв до міцних обіймів.

— Вибач, я не хотів! — швидко видав він, на що отримав тичок пальцями між ребер.

— Відпусти! — прошипів Макс і почав штовхати його в груди, але вже недостатньо сильно.

— Не можу, доки не пробачиш.

— Я хочу сніданок! — Макс спробував вилізти з-під Олегових рук, але він швидко придавив його собою до стіни й відсторонився рівно настільки, щоб подивитися в обличчя. На відміну від Олега, Макс безперечно хотів гарчати й шипіти на все, що рухається.

Великі плани ІІІ. БезглуздийWhere stories live. Discover now