Великі плани ІІІ. Безглуздий

3.3. Усередині гниле яблуко?

— Так, просто трохи... — Олег швидко витер руки об джинси й обернувся до Макса, — так, все гаразд, — навіть кивнув для переконливості.

— Впевнений? — зробивши півкроку назустріч, Макс вкрадливо зазирнув йому у вічі.

І Олег повністю завис. Неможливо було відірвати від Макса погляд, коли він так пильно дивився на нього і питав про його стан. Усередині все стиснулося. Хотілося штовхнути його до стіни та до болю втиснутись губами в його губи, вкусити за плече, щоб він кричав і міцно притискав до себе, а не відштовхував. Але для них обох це було б надто.

— Тепер точно, — Олег закинув голову назад і голосно втягнув повітря, намагаючись придушити своє бажання, однак те нікуди не йшло. Стати ближче. — Можна? — він розвів руки в сторони й зробив крок до Макса, лише один, щоб не злякати. Вони вже так робили одного разу, і зараз Макс майже без вагань підійшов до нього і дозволив обійняти себе. Олег притулився щокою до волосся і відчув його руки на своїй спині. — Просто іноді, — заплющивши очі, злегка хрипким пошепки заговорив Олег, — з'являється відчуття, ніби ще трохи — і я зірвусь, не витримаю всього цього.

— Розумію, — Макс притиснув його міцніше до себе, тож Олег навіть перестав дихати на пару секунд. Хотілося повністю відчути цей момент. — Тут лишилося ще трохи, і майже два тижні канікул.

Канікули. Майже два тижні, коли їм не доведеться бачитись на парах, лише за власним бажанням. Габріель обіцяв взяти відпустку на перший тиждень і провести більшу частину часу з Олегом, а він завжди тримав слово.

— До речі, — Олег підвів голову, але не став повністю випускати Макса зі своїх рук, — підеш зі мною на паті?

Макс глянув на нього, але відразу відвернувся. Якщо йому було ніяково так близько дивитися на Олега — може, він йому теж подобався?

— З ким Новий Рік зустрінеш, з тим його й проведеш, знав? — з дебільним смішком наприкінці промовив Олег.

Макс, поморщивши ніс та таки підняв на нього погляд.

— Чув, — зітхнув він.

— Там буде народ з потоку, тож після літньої сесії не вилетимо, — Олег розтягнув губи в незграбній посмішці, на що Макс лише майже невдоволено закотив очі.

— Звісно, нащо вчитися, коли можна просто пошаманити.

***