5.1. «Сонце»

8 1 0
                                        

Шум на станції метро відчувався зовсім інакше, коли, тримаючись за плечі Макса, Олег ішов за ним, щоб зайняти місце на платформі. Вони прямували до Макса додому, бо їм дали парне завдання на додаткові бали, які цей геній, звісно ж, і не думав втрачати. Тобто вони збиралися займатися — Олег не раз бачив у фільмах та серіалах, чим зазвичай у такому разі займаються, і наполегливо намагався тримати свої думки якомога далі від цього, адже вони були просто друзями. Після новорічної пригоди Макс лише одного разу знову спитав про сталкера, і то було ще на канікулах, тож до весни в Олега залишилися лише спогади про ту ніч і разом із ними бажання повторити та закінчити розпочате.

До літньої сесії було майже два місяці, а в Макса вже їхав дах, і цього разу він потягнув Олега за собою, а той не сильно й опирався. Пам'ятаючи, яким замученим Макс був на зимовій сесії, Олег вирішив цього разу нагадувати йому про важливість відпочинку та, особливо, сну.

Перед тим, як йти до Макса, вони зайшли до супермаркету, бо йому треба було, і Олег від нервів набрав гору цукерок та печива — раптово згадав, що не можна в гості без гостинця йти, хоча раніше не доводилося згадувати про ці мамині слова. У грудях щось кольнуло, але зовсім не від приємних спогадів. Олег тяжко зітхнув.

Майже рік минув з того часу, як він востаннє бачив батьків. Вони навіть не намагалися зв'язатися ні з ним, ні з Сашою — через це він хотів ображатись на них вдвічі сильніше. Навіщо взагалі треба було його народжувати, якщо зрештою його буквально вигнали з дому?

— Ти не очманів? — Макс ледь встиг стиснути пальці, коли Олег забрав у нього пакет молока і хліб та швидко пробив у свій чек. Сума вийшла трохи вп'ятеро більшою, ніж Олег звик платити за солодощі, але нічого міняти він не збирався. — А не забагато?

— Я ж уперше до тебе йду, — натягнувши легку посмішку, Олег озирнувся на Макса і, розплатившись смартфоном, почав складати покупки до свого майже порожнього рюкзака.

Вдома у Макса виявилося все зовсім не так, як уявляв Олег. Він очікував побачити квартиру на зразок тієї, в якій ріс сам, але тут все виглядало не настільки радянським, навіть будинок був доволі новий. Мами Макса не було вдома, бо вона багато працювала, тож до восьмої години вечора Олег мав намір звалити — не хотілося знайомитися з чужими батьками.

Великі плани ІІІ. БезглуздийWhere stories live. Discover now