... Зробивши крок вперед, стоячи до нього спиною я сказала
- це наша остання зустріч. Жаль, що ми так і не поговорили. Чи твої погляди нічого не значили ?
Я не чекала відповіді. Вийшла з ліфту, я була розбита, але якщо він не зміг нічого сказать то мабуть це все.Двері зачинилися. Все. Це кінець.
Підходячи до дверей я потягнулася до карману, витягуючи ключі, я не втримала їх і вони впали до низу.
Присівши щоб забрати їх, я відчула теплий подих на своїй шиї. Хтось доторкнувся до моєї руки.Повернувши голову, я побачила ці очі. Мовчки піднялася і сіла на сходи.
Він повторив за мною. Повернувши голову, вивчав мене, вдивлявся мені в обличчя. Я не спішила повертати голову.Незнайомий хлопець (н.х)- вибач!
Та- за що- зі здивуванням промовила я.
Н.х- я чекав моменту, хотів зробити це якось особливо, але вийшло все не так, я хочу виправити, давай проведемо цей вечір разом?
Та-я завтра....не встигла закінчить, як він мене перебив.
Н.х- не продовжуй, я все зрозумів, не хочу щоб це зіпсувало нам день. І думати про це.
Та- я маю піти додому....але я обіцяю скоро вийду. Дай мені пару хвилин.
Н.х- тебе провести?
Та- ні- відповіла я навіть не задумуючись. Не бажаючи щоб хтось знав про нас.
Н.х- добре.
Стоячи біля дверей в коридор,де знаходиться квартира, я довго не могла їх відчинити. Відчула що хтось доторкнувся до моєї руки, допомагаючи прикрутити ключ.Навіть після того, як двері були відкриті ми продовжували так стояти деякий час.
Та:Зачекай мене- я зробила крок, але він не відпускав мою руку. Я повернулася . Чекаючи що він відпустить руку.Я забігла до квартири, попила води, сказала, що я зайшла саме за цим і ще трішки походжу. Ніхто не встиг нічого мені відпочити, як я зайшла в іншу кімнату, там поправила зачіску, макіяж. І вийшла.
Я повернулася на місце, де ми попрощалися і побачила його, який він не очікуванності повернувся.
Я помітила, що він переживає. Підійшовши до нього, він взяв мене за руку.
Ми зайшли в ліфт. Я повернулася до нього, піднявшись на носочки, наближалася до його вуха сказала
Та- не хвилюйся.
Він повернувся, наші обличчя були зовсім близько. Ми так продовжували стояти( Ось так, тільки в ліфті)
Н.х- ти також, відповів підморгуючи мені.