В 7 ми прокинулися. Переодяглися та чекали поки прокинеться малий. Всю квартиру заполонив плач. Т- я пішла його вмию, переодягну, а ти готуй йому суміш. М- добре.
Ми працювали, як команда. Швидко зі всім справилися та вирішили вийти на прогулянку в нашому парку, що знаходиться на території нашого ЖК. Там майже не було людей, тому ми спокійно гуляли.
- Міш зроби мені фото з Арестом.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Наша перша прогулянка💗
М- так не видно обличчя. Т- я не думала, що ти так віриш в забобони. М- до хрещення не показуємо, ми ж домовлялися. Т- я виконую нашу домовленості
Через 20 хвилин ми вже були в нашій квартирі. Міша поїхав зустрітися з друзями, які грали раніше з ним в футбол. А я залишилася з малим. *Він такий солодкий.....маленькі ручки, ніжки, носик.... Дуже схожий на Мішу, як я і думала*
- так ну що, Арест, щас мама зробить тобі фото.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Як солодко спить цей хлопчик 😴
Я вирішила виставити віконце в історію, де можна поставити запитання.
Як я і думала, то всі вони були зв'язані з народженням малого.
-чому саме таке ім'я? ~ це була моя пропозиція, мені хотілося щоб було якесь особливе ім'я. Міша зі мною погодився, йому також сподобалося це ім'я~
- чому не виставляєте обличчя Ареста? ~ це рішення Міші з яким я не стала сперечатися. Ви ж знаєте його ставлення до віри, як для нього це важливо. Тому до хрещення, ми вирішили не виставляти його~
- чому вирішили народжувати в Україні. ~ ні я, ні Міша це не обирали і не вирішували. Це лише бажання Ареста. Я приїхала на день народження до тата. Провела там прекрасні 3 дні в колі рідних, приїхала в Київ зустрілася з друзями, та в цей день вночі мав бути в мене літак, але зранку вже відчула дискомфорт, про це знали тільки 2 людини. Міша прилетів, як тільки дізнався, хоча я йому говорила йти на тренування. З початку зі мною був Шапа, потім Міша, а далі я вже одна.~
- ви зараз в Києві. ~так, але через день ми вже будемо в Англії~
- чи буде в Ареста няня? ~ так. Я це сказала ще з початку вагітності, не збираюся сидіти вдома, забувати про свої амбіції. Якщо я буду постійно вдома, то я не буду щаслива, а навіщо себе заганять в рамки які нав'язали в суспільстві. Я буду працювати, можливо менше, зате в нашого хлопчика будуть щасливі батьки.~
-якою мовою будете розмовляти в сім'ї? ~ я думаю, до цього ще далеко.Але я 100% буду українською, а няня можливо буде англомовна. Це важко тому що ми не знаємо, де будемо через рік, в якому клубі буде Міша. І в якій школі буде навчатися наший син.~ Моя історія:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Друзі, дякую за запитання ❤️. Ми вже йдемо спати, тому можливо пізніше дам відповідь💗
