* пройшло 2 роки*
Що змінилося за цей час?
Міша перейшов грати в Англію, я також з ним переїхала. Там я продовжила свою кар'єру, знімала інтерв'ю з футболістами, влог про нашу родину. Продовжувала працювати на телеканалі "Футбол", під час матчів в Англії, вела прямий ефір після гри. Також працювала для англійського телеканалу про спорт. Міша один з найкращих гравців клубу. Хто не знає, то він зараз в Арсеналі. Йому подобається клуб, і гравці. Особливо він знайшов спільну мову з Зіною, ми дружимо сім'ями. Жора грає за Шахтар, йому пропонували багато клубів перейти, але йому не підходять умови, то країна, або сама гра клубу. Поки що він вирішив залишатися в рідному клубі до закінчення контракту. Ми часто спілкуємося, літаємо один до одного в гості.
Далі будуть нові факти про життя.
- Міша, збирай речі літак вже вечері.
- допоможеш?
- звичайно - поцілувавши його сказала я.
- що я без тебе робив?
- я не знаю.
Ми продовжували цілуватися, я вже була на колінах в хлопця, з нього вже злетіла футболка, на мою чекала така сама доля. Ми вже забули про валізи. Нас цікавили тільки ми.
Через годину, я лежала на грудях в хлопця.
- Міша, а валізи?
- зберемо, тільки давай чучуть пізніше.
Наші стосунки з роками ставали, лише кращі ми закохувалися з більшою силою один в одного.
Пристрасть стала важливою складовою наших відносин. Ми обожнювали, обійми, поцілунки, дотики.
Сівши в літак Англія- Україна, я вирішила поспати. Міша гладив мене по волоссю, цілував. Його рука постійно була на моєму коліні, я вже так звикла до цього жесту. За сніданком, в автомобілі, на концертах, будь-де.
В Україну ми приїхали не просто так, в нас розпочалася збірна. Червнева частина відбору на Євро.
Через два дні будуть перші тренування, але ми маємо пройти медогляд, тому приїхали раніше.
Частина футболістів проходила сьогодні, інша завтра, а журналісти, тренера, персонал завтра ввечері.
Поки хлопці проходили медогляд, ми зустрілися з Лізою і Міланою, вона стала така доросла. Але вона швидко мене впізнала, і ми як і раніше з нею гуляли. Ліза стала відомим фотографом, мала ходить в садок, Жора забиває голи- ідеальна родина!
Я була дуже рада повернутися додому, мені хотілося плакать, а водночас я була і рада. Для мене це дуже не притаманно. Я емоційно стабільна людина.
Я вирішила сходить в спортзал, це завжди допомагало, але не сьогодні я ледве не втратила свідомість. З вчоряшного дня я нічого не їла. Зміна клімату на мене по впливала сильно.
