Ось і цей день, якого ми так всі чекали. Хрещення Ареста.
Ще два дні тому, ми приїхали в Україну. Перевірили всі локації, ресторан, їжу. Я хотіла, щоб все пройшло на вищому рівні, тому трішки переживала.
Вчора приїхала Лада ми її зустріли, і прилетів Тал, якого ми такої зустріли. Всі разом ми поїхали додому, де на нас вже чекали Шапа та Ліза з Жорою.
Ми вирішили зібратися сьогодні щоб обговорити деякі моменти завтрашнього дня. Нам завтра всім рано вставать, тому ми не змогли довго сидіть, і вже о 10 вечора всі почали збиратися додому.
~Р•а•н•о•к• ~
М- добрий ранок.
Т- ого, ти все встав- сонним голосом сказала я.
М- так, сніданок вже на столі, я в душ.
Т- Арест ще спить?
М- ні
Т- ти що його залишив самого??
М- та жартую, спить, але вже в вітальні, тому що я готував і його заспокоював.
Т- добре, дякую за сніданок я пішла до малого, а ти йди в душ- поцілувавши хлопця я вийшла в зал, де лежав Арест і мило спав.
Після сніданку я також прийняла душ, але в мене не вийшло насолодитися цим сповна, тому що вже залишилося мало часу.
До нас приїхали стилісти, які зробили мені зачіску і макіяж. Міша з Арестом гуляли в нас в кімнаті, та трішки готуватися, ну як....грали в приставку.
-Міш, дєвочки вже пішли, тому давай Ареста, а сам одягайся!
Вже через пару хвилин я стояла тримаючи малого на руках і показуючи йому Київ з вікна.
За 5 хвилин Міша вже був готовий, я пішла одягати сукню. Я зняла пару історій, де розповідала свої переживання.
За пару хвилин почувся дзвінок у двері, тому Міша пішов відкривати їх, а я пішла одягати Ареста, тому що ми вирішили, що одягнемо згодом, тому що він може забруднити її.
Це був Шапа, через хвилин 10 приїхав фотограф ( Лізи подружка), Лада яку привіз Тал, та і сама Сім'я Судакових.
Батьки вже чекали біля церкви, а гості, друзі в ресторані.
Ми перевірили, чи все взяли та пішли до машин.
Через хвилин 20-30 ми були на місці. Хрещені забрали малого та пішли всередину.
Через хвилин 40 ми вже їхали в ресторан. Арест був на рукав в Міші, тому що він сильно плакав, коли його хрестили. Але тільки побачив тата перестав.
Т- Міш, ну що за несправедливість?
М- всенсі.
Т- я його годую, постійно з ним, ночю встаю, 9 місяців його носила в собі, а він що схожий на тебе, так і обожнюю тебе більше. Не зважаючи на те, що ти постійно на роботі.
М- АЗАЗАЗАЗА
Т- Це не смішно.
