Улюблений Сусід

частина 32

Нас зустріли хлопці, я тримала Мілану, Жора сумки з смаколиками.
Шапа підійшов обійняв мене, Мудрик невпевнено обійняв, і взагалі якось обережно себе поводив.
Вони з Жорою пішли спереді, а ми з Шапою трішки ззаду.
-а що з ним?
- з ким?
- Мудриком
- а що не так?
- він якось не так себе поводить. Як боїться мене. Я щось не так зробила?
- та ні, ти тут не винна.
- а хто винен?
- ніхто....
- Шапаренко, я тебе знаю трішки, але вже бачу що ти просто брешеш.
- ну Андрій тебе ревнував до нього, ось він і тримається осторонь.
- хто вам таку нісенітницю сказав? Андрій мене взагалі ніколи не ревнував, вже і не буде.
- він і сказав.
- понятно
- зачекай, що значить вже не буде?
- те і значить)
- ти його кинула, задля Мудрика?
- азазаххаа
Я думала він жартує, але коли побачила його серйозний вираз обличчя, зрозуміла що ні.
- він працює в Києві, я навчаюся в іншому місті. Розумієш?
- так.
- все, ми не разом. Та і Мудрик просто друг. Я його не цікавлю, в мене був хлопець, тому я не розглядала його, як хлопця, лише друг.
- вибач.
- тепер треба з Мудриком поговорить, а то налякали його.

Хлопці віднесли пакети в квартиру, і вийшли тому, що ми вирішили погулять в парку.

Я йшла з Шапою:
Ми говорили, сміялися.
- завтра вже треба їхать....я повернулася подивитися на Мудрика.
- жалко, що так швидко. Жора йди сюди, треба поговорити! А ти йди до Міші.
- давай коляску.
- та відпочивай, мені подобається її катать.
- добре. * Я така рада, що в нас єсть можливість побути один на один*
Ж- Шапа, що тобі треба?
- та хай поговорять, а ми з тобою побудемо в няньках.

Т-все добре?
М- так. Ви вчора помирилися?
- можна і так сказать. Ми розійшлися
- через мене?
- ви з Шапою домовилися?
- ні.
- чому ми мали через тебе розходиться?
- він вчора мені сказав, що ми фліртували один з одним.
- фантазія в Андрія канєшно.
- да....ти вже завтра їдеш? Давай я тебе заберу і привезу до вокзалу?
- добре. Дякую ти дуже крутий, я надіюся ти будеш мені писати?
- звичайно. Я буду дуже скучать.

Ми обняли один одного.

- так, пішли до хлопців.
- мг.

- Жора, давай малу сюди, я перевірю чи вона не змерзла. Так, вже час додому.
Ж- кстаті Таша скільки тобі років, що ти так добре справляєшся з Міланою?
- Жора, в дівчат таке не питають.
Ж- аахзахаха. Ну єслі Андрію 19 то тобі...18?
- ні
Ж- 17?
- ні
Ж-16
- ні
Ж- ну не 15
- а чого ні?
М- тобі 15, піздєц.
- всенсі, чого ти так переживаєш?
М- та ні.
- ааззвхвзаззаг, ви б бачили себе зі сторони.
Ш- це жарт?
-ну да. Так все я беру Мілашу на руки, а ви підіймайте коляску в квартиру.