частина 33

8 0 0
                                    

Зайшовши в квартиру я побачила всіх хто був на вечірці в мій перший день у Києві.
- ААааАаАа, я така рада вас бачити.
Всі обіймали мене.

Ми посиділи, поїли піцу, поговорили.
Хлопці відійшли розмовляти про футбол, свої чоловічі справи.
А- ви посварилися з Мудриком. - прошепотів хлопець мене на вухо. Коли збирався йти до хлопців.
Т- ні-сказала я йому.

Ми з дівчатами розмовляли, робили фото. Андрія телефон засвітився, до нього дзвонила його мама.
Т- зараз, я віднесу телефон Андрію, бо він забув.
-Добре

- ало, привіт, зараз я знайду Андрія і дам йому телефон.
- а він зайняти?
- та з хлопцями говорить.
- тоді скажеш, або хай напише, як буде вільний. Відпочивайте.
- добре, солодких снів.
- вам гарно погуляти.

Підійшовши, до хлопців я не знайшла Андрія.
- а де мій бойфренд?
- Андрій?
- ну да, бо його мама телефонувала.
- на балконі.
- дякую

Я підійшла до дверей, які були відчинені:
А- Міш, вибач за вчорашнє, я не знаю чому на тебе накинувся. Я розумію, що ви просто друзі. Я пішов до хлопців.- Андрій вийшов з дверей.
Т- тримай телефон, мама телефонувала, казала щоб написав їй.
А- ага. - він пішов

Я підійшла до дверей, хотівши зробить ще крок, Мудрик почав говорити.
М- ага, просто друзі.....мабуть) надіюся Шапа нічого їй не сказав, про нашу розмову.

*Я була здивована, так як я думала, що ми друзі не більше. Коли я йшла, зачепилася за ручку дверей, надіюся він мене не помітив.*
М- мені здалося? Чи тільки що я бачив  її рожевий светр?

Л- де ти була?
Т- та так, з його мамою говорила.
Л- будемо вже збиратися, завтра тобі рано вставать. Ало, Таша ти тут?
Т- так так....поїхали.

Ми з всіма прощалися.
М- я тебе завтра проведу.
Т- не треба.
Л-  Таш поїхали.
М- а що....
Я не вислухавши його, сіла в машину.

Ж- як тобі в Києві?
* Я була засмучена тим що почула на балконі. В мене одиноко скотилася сльоза по щоці, я не знала, що відповісти*
Т- сподобалася поїздка, не враховуючи, що тут я розійшлася з Андрієм, пережила перші і останні наші сварки. Але знайшла справжніх друзів вас, Мілашу, Шапу, Олю і Артема Бондаренка, Трубіна і Марину.
А- а Мудрик?
Т- а тебе тільки він і цікавить? Спочатку сваришся з ним, а тепер така турбота.
Л- ти про що?
Т- Андрій ревнував мене до нього.
Л- госпаді.... В нього ж єсть дівчина.
* Дівчина? Він мені нічого не говорив. А все що було сказано на балконі? *
Ми вже були в квартирі, я зібравши речі вийшла попити води в кухню
Ж- тебе завтра Міша забере?
Т- ні !
Ж- а чого так?
Т- в нього там якісь справи.
Ж- добре, від веземо тебе,  більше часу з тобою проведемо.
Т- дякую

9:00
Я встала зробила водні процедури, і пішла готувати сніданок.
Л- чим так смачно пахне?
Т- оладки з шоколадкою пастою
Л- смачно звучить. Комусь повезе їсти такі сніданки.
Т- ні, все відносин з мене вистачить. Дякую не хочу, мені хватило.
Л- ей....ні так не піде.
Т- піде, гукай всіх їсти!

Ми поїли, я збиралася вже. В квартирі почувся дзвінок.
Л- хто там?
Т- я не знаю...
Ж- щас відкрию. Привіт, ви в гості?
Ш- нє, ми до Таші
Т- ооооо....Шапа привіт. Крикнула я з кухні, йшла привітатися з ним. Вийшовши з-за стіни я побачила не тільки його. Привіт.
А- всьо Таш, пока- поцілувавши мене в щоку сказав хлопець- напишеш, як будеш дома, тебе мама зустріне- ми обняли один одного- моя дєвочка. Люблю тебе
Т- я тебе також, всьо йди вже.
   Я пішла в кімнату по валізу
Ш- Таш можна з тобою поговорити?
Т- так, пішли.
Ш- ви опять разом?
Т- ні
Ш- а це що було?
Т- Шапа, ми близькі люди, один одному. Якщо б не його робота, чи не моє навчання, ми так і залишилися б разом.
Ш- тобі щось допомогти?
Т- ні. Можеш вже спускатися в низ.
Ш- харашо.

Л- Жора бери коляску, а я Малу.
Ж- щас.
Ш- давай допоможу?
Л- Таша, не забудь закрити двері.
Т- окєй- крикнула з інших кімнати я.
Я вийшла в коридор
-Так валізу забрала, ех, Київ люблю тебе, але я залишила тут своє кохання, ще й він.
М- хто?
Т- я тобі казала, що не треба приїжджати?
М- я вже тобі пообіцяв. Що таке? Було все добре, до моменту, як ти підслухала мене на балконі.
Т- я? Ні. Це ти мене тільки що! Так, виходь.
М- давай валізу.
Т- я сама.
Хлопець взяв її і пішов.
Ми спустилися вниз, де всі нас чекали.
Ш- чого ви так довго.
М- та нічого.
Ш- кстаті, Жора, а можна я з вами в машині поїду.
Л- а Міша сам?
Ж- Таша з ним

В машині:
- напишеш, як приїдеш
- напишу, головне не забуть нікого.
- азаххвза, коли приїдеш?
- не знаю, тільки літом. Але Артем казав, що приїде до родичів то заїде в гості. І ти приїжджай, проведу тобі екскурсію.
- обов'язково.

Поїзд через декілька хвилин відправляється.
Т- все, пока цілую всіх. Чекаю вас в гості.
М- пішли я тобі з валізою допоможу.
Т- ага...дякую тобі.
Я обійняла його, він мене в відповідь.

-

Улюблений Сусід Where stories live. Discover now