Улюблений Сусід

66

Сьогодні гра Арсеналу. Я як завжди не можу пропустити її. Тому я зібрала малого і ми йдемо підтримувати тата.

Міша про це не знає, бо Ареста до хрещення ми не показуємо. Я взяла нашу коляску для прогулянок, вона закрита, щоб захистити від сонце, а в нашому випадку від фотографій.

Ми прийшли ще на тренування, щоб зробити фото, поки нікого не було.

Я нагодувала Ареста перед грою, щоб він наступні 2 години спав.
Ми пішли в VIP зону. Сьогодні там майже нікого не було.

💙⚽

Міша грав на моє здивування з початку гри, не зважаючи на його відсутність.
Але на 76 хвилині його посадили на лавку запасних.

Я йому написала, бо знала, що він обов'язково відповість.
-ти молодець! Ми тобою пишаємося 💙
- дякую....
     Таш......а що це за пост?

- ти не взнав дружину і сина?
- ти нічого не говорила це по-перше, а по-друге, я думав, що ти якщо в прийдеш то одна.
- Міша, а що з ним станеться? Він спить в колясці, його ніхто не бачив. Ти ж знаєш я поважаю твої настанови і сама такої думки.
- добре. Я скоро прийду до вас
- харашо
- він спить?
- так я його нагодувала, в нього вже нічний сон розпочався.

По закінченню матчу, ми поїхали додому, Міша був трішки сердитий, що я не сказала, але радий, що Арест з першого дня життя вже був на його матчах.
- не обіжався, я ж бачу ти радий
- так, але....
- це би був не сюрприз.

Поки малий спав, в нас був час побути в двох. Звичайно Арест був з нами а колясці, але він спав.

Кохання всього мого життя 💗

Ми замовили нашу улюблену страву, сік, та насолоджувалися один одним. Я так сумувала за цим часом, коли ми вдвох. Ми гуляли до пів 12. Малий був гарно одягнутий, та і на дворі було зовсім не холодного. Але час йти додому та купати малого, готувати його до спокійного сну.
Я все зробила, та пішла на кухню до свого кохання.
- Таша, я тебе обожнюю- про мовивши, хлопець поцілував мене

❤️

Вже пройшло два тижні з народження Ареста, ми підготували хрестини, замовили білети, та чекали цього дня.
Я підібрала всім образи. І так, хрещення буде в Україні.