Вийшовши з кабінету, я могла видихнути тому, що я тепер вільна до вересня.
Ап- Ну що, студентка йдемо? Та- так. Які плани? Ап- пішли в парк? Та- мг.... Ап- ну розповідай, як дома? Та- добре, але не так весело як тут. А ти, як був без мене? Ап- та нормально Та- ти що ....штовхнула його в плече, зробила вигляд що обідилася. Ап- жартую ти ж знаєш, що я сумував не менше тебе. Не ображайся. Пішли краще морозиво їсти. Та- пішли, на моєму обличчі з'явилася усмішка. Я зразу його пробачила. Ап- тепер я знаю що ти обожнюєш морозиво. Та- а ти що? Ап- я обожнюю....-повернувшись до мене він продовжив-тебе.
Він нахилився, щоб мене поцілувати, між нами залишилося пару сантиметрів. Я повернулася підставивши щоку.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Я помітила що він засмутився.
Ап- вибач.... Та- все добре, просто....все якось швидко. Ап- пішли по морозиво.
Напруга між нами зросла.
Взявши морозиво ми підійшли до Дніпра дивившись на хвилі, я сказала Та- не ображайся.....ти ж знаєш що все це для мене по-новому, таке зі мною вперше, я не знаю як все має бути. Але зараз, я зрозуміла потрібно робити все не по сценарію книг, фільмів, а так як підказує серце. Повернувшись, я наблизилася до нього. Чекаючи його дій.
Він подивився на мене, зі здивуванням, він не міг збагнути чи правильно все зрозумів.
Я тихо сказала- так......
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Піднявши мене на руки він поцілував.....через деякий час нам забракло повітря, тому ми віддалилися один від одного.
