Улюблений Сусід

частина 45

Сьогодні перший матч збірної. Міша з ранку на тренуванні, а я пішла збиратися на гру.

В цій сукні не дуже видно перчика. Тому я зупинилася на ній.

Матч пройшов. Рахунок 1:1
Я отримала привітання, від футболістів команди суперника, фанатів з трибун, колег.
Я брала інтерв'ю у тренера збірної, воротаря, Зіни, та в свого чоловіка.

О 23:14 ми вже були в номері
- ооооо....як добре, о харашо....
- Таш все добре?
- так!
- а що це було?
- я туфлі знімала
- аааа, азазааззаа
-Міша.....ай!
- що таке?
- блін, перчик футболіст у нас.
- єсть в кого!
- а чого я маю це терпіти?
- давай поцілую тебе.

Через 2 дні ми полетіли в Англію.

В хлопців тренування, я пишу інтерв'ю. Така атмосфера.
Сьогодні я йду на УЗД, дізнаюся хто в нас. Ну як.....мені напишуть, а я віддам менеджеру, який все організує.

-бусінка, я їду на огляд. Тому вечеряй сам.
- добре,але ж ти десь повечеряєш?
- звичайно.

Прийшовши на прийом до лікаря, мені сказала, шо все добре. Написали хто в нас і поклали до конверту.

- Мішутка, я дома!
- як все?
- добре. Я Маші вже віддала конверт, вона організує гендер паті.
- як думаєш хто буде?
- хлопчик....а ти?
- мабуть дівчинка, назвемо.....Меліса, або Аврора.
- а єслі хлопчик то Аполон, або Арест
- добре.

Наступний день:

Я зробила макіяж одягла костюм.