Пройшло три дні, сьогодні я йду на роботу і зразу потрапляю на матч, де буду журналістом. Сьогодні грали мої улюблені команди Арсенал-Барселона.
Зрозуміло, що я бажала перемоги Міші, але спостерігати за цією грою буде максимально цікаво.
Пост:Ну що, я знову мчу на роботу ⚽
До початку гри був ще час, я на пару хвилин підійшла побажати Міші удачі, та пішла виконувати свою роботу.
Розпочався матч, гра була дуже цікава. Забити було максимально важко. Перший там закінчився з рахунком 0:0. На другу гру команди вишли заряджені, це відчувалося від темпу гри. І ось 0:1 Педрі забиває гол. Трибуна що була напрати нас, закричала радіючи, що їхні фаворити забили. На 90+5 забиває Мудрик, він біжить до фанатів показує руками що тримає дитину і показує на мене. Міша присвятив цей гол Аресту. З рахунком 1:1 закінчується гра.
Я була дуже радаааааа....
Після гри зразу побігла до Міші привітати його, він підняв мене на руки, та ми з ним довго обіймалися.Але я мала не забувати про свою роботу, тому пішла брати інтерв'ю в Міші і Педрі, та ще в декількох гравців, які також відзначилися в грі.
На моє здивування по закінченню інтерв'ю, Педрі привітав мене з поповненням в родині, попросив передати Міші його вітання. Ми з ним поговорили декілька хвилин, та мені треба було брати інтерв'ю далі.