Вийшовши з під'їзду я не знала, що ми будемо робити. Дивлячись на нього я запитала
Та- які ідеї? Тільки до мене в будь-який момент можуть зателефонувати.
Н.х- добре, я б також за тебе переживав.
Та- ахахахаа, так які ідеї?
Н.х- по-перше це з'їсти морозиво, покататися на самокатах, і пройтися по парку. Тебе влаштовує?
Та- так, але я з собою нічого крім телефону не брала, зачекай я схожу по сумку, бо в мене там всі гроші.
Повернувшись я побачила на його обличчі здивування
Н.х- ей, ти що. На побачення покликав я ,тому плачу я.
Та- побачення?
Він просто відвів погляд і посміхнувся, зробив крок, а я продовжила стояти. Повернувшись він підійшов до менеН.х- так
Та- а тепер я не знаю....що це
Обійшовши його я пішла далі.
Н.х-ну
Та- ахахвхаха
Н.х- ну незнайомка, "підморгнув мені" 😉
Та: хто? Незнайомка " моє серце просто завмерло, це так мило"
Н.х: ну звідки я знаю, як тебе звать?
Та:ну тоді Аполлон пішли 😉
Він зупинився на його обличчі було безліч емоцій, здивування, сміх, закоханість.....
Н.х- хто? Тобто незнайомка для тебе дивно, а це нормально ?
Та- ну вибач, якщо ти виглядаєш як.....
Н.х- хто?
Та- потрібно знати давньогрецьку міфологію.
Н.х- ой-йой-йой
Ми замовкли, навіть тиша була комфортна. Я розглядала місто, повернувшись я побачила, що він зацікавлено дивиться в телефон і щось читає.
Та- читай вголос! Мені також цікаво, чим ти цікавишся.
Н.х-Аполлон- один з олімпійських богів, ого ну я не проти, продовжив читать: покровитель музики, віщування і лікування.
Я повернулася в інший бік, мені було дуже ніяково. Помітивши це він став спереді мене і обхватив моє обличчя руками:Н.х- ти така мила, коли соромишся.
Я несміливо посміхнулася та поклала руки йому на талію, його щоки стали рожевими.
Та- ти такий милий, коли соромишся.
Н.х- ого, а ти можеш бути і зухвала.
Та- ні, ти що- Самоіронічно сказала я.
Н.х- пішли вже незнайомка- він виділив останнє слово.___________________________________________
В наступній частині я буду позначати його вже не, як н.х, а Ап-
⭐