Ми всі разом приїхали додому. Зайшовши в квартиру, Ліза попросила накрити на стіл, поки вона переодягне Мілану.
Сміючись ми відкрили двері в кухню, там вже був Андрій і Жора. Я підійшла до хлопця, щоб поцілувати його, але отримала відмову, мене це засмутило. Взявши мене за руку, він попросив хлопців поки, що самих готувати вечерю, поки ми вийдемо в вітальню.
-ей....що з тобою?
- зі мною?
- так!
- тобто ти ходиш розважаєшся з хлопцями, фліртуєш, а потім запитуєш, що таке? А й правда нічого.
* На моїх очах з'явилися сльози, я вперше бачила його таким*
- я просто спілкувалася, дала час тобі поспілкуватися з друзями, і собі знайшла нових, що в цьому поганого? Ти сам мене сюди привіз, познайомив з ними, а тепер влаштовуєш мені скандал.
- я не .....
- я не хочу з тобою говорити більше, повертайся до хлопців.
*Що з ним? Я просто спілкувалася з іншими, що я такого зробила?*
В моїй голові було багато думок. Я вирішила, що мені треба прогулятися.
Постукавши в двері, я зайшла в кімнату до Мілани, де була Ліза.
- я піду в магазин по.....морозиво.
Не дочекавшись відповіді, я вийшла і пішла до дверей. Вийшовши на двір, я дала волю емоціям, з моїх очей пішли сльози, і я не стримувала себе. Сівши на лавочку в парку я думала про сьогоднішню розмову.
* В Андрія *
Після того, як ми поговорили, я пішов на кухню.
Шапа, Міша, Жора дивилися на мене з непорозумінням, чекали від мене пояснень.
Ж- щось сталося? Чи що це тільки що було?
А- все добре. -Різко відповів я.
Ж- зрозуміло, а Таша, де?
А- у вітальній.
Ш- так хай іде до нас, разом буде веселіше.
А- вона скоро прийде.
В тиші ми продовжили готувати. Відкриваються двері і заходить Ліза з малою на руках.
Л- о, оце картина, четверо чоловіків готують, в мене на кухні. А, де шеф-повар?
Ж- у вітальні
Л- там її немає, вона ще не прийшла з магазину.... Стоп, вона сама туди пішла?
Ж- вона нам нічого не говорила, мабуть спішила, тебе попередила, і пішла.
Л- ви ж її не ображали? Бо вона була засмучена.
Ж- Ліза ти що?
М- звичайно ні. Вона вже частина нашої компанії.
Ж- так не переживайте, їй не 15 років, вона вже доросла.
Через 30 хвилин
Я так і сиділа на лавці, до мене зателефонувала Ліза.
- привіт, ми тебе вже зачекалися, ти скоро?
- так, я вже йду.
- добре, ми тебе чекаємо.
Я вирішила все-таки купити морозива до фільму, 3 кілограми, і щось смачне Мілані.
Я швидко пішла додому, як всі мене вже чекали. По дорозі, я говорила з сестрою, зайшовши в квартиру я побачила Жору, який забрав в мене пакет і пішов в кухню, щоб я могла закінчити телефону розмову.
- все, пока-пока, солодких снів. До завтра!- зайшовши до кухні сказала я. І вимкнула телефон.
Л- сідай за стіл, ми тільки тебе і чекаємо.
Т- вибачте, я трішки не розрахувала час.
Л- ти плакала?
Т- ні ні
Л- чому в тебе туш потекла?
Т- да? Не знаю. Так ви їжте, і так довго мене чекали, а я піду змию це.
Зайшовши всі про щось розмовляли.
М- Андрій, а коли ви їдете?
А- Таша через два дні, а я не знаю
Т- ти мені цього не говорив.
* всі повернулися в мою сторону.*
А- не встиг.
Т- ми про це, ще поговоримо! *Суворим голосом сказала я*
Ж- я бачив твої нові фото, це супер. Хлопці такі молодці, що влаштували тобі таку екскурсію. І дякую, що допомогли з малою. Бо я не встигав, в Лізи робота.
- та нічого- в один голос сказали ми з хлопцями)
Азазазазаа
Л- тобі дуже гарно виглядаєш з дітьми, ти будеш гарною мамою.
Т- дякую)
Л- Андрій, а ти що? Готовий вже до дітей?
А- так, але в нас розбіжності з Ташою, на рахунок цього. В неї кар'єра, їй не до сім'ї. Тому, ще не скоро, єслі колись це взагалі станеться.
* Мене зачепили його слова *
Т- дякую всім, але я піду. Вибачте)- я вибігла з кухні, в кімнату для гостей. З моїх очей потекли сльози. * Я не розумію, що з Андрієм, чому його ставлення до мене так змінилося? І він так не коректно виде себе*
В кухні, була тиша, ніхто не наважувався сказати ні слова. Але Жора, як брат вирішив чучуть почитать моралі.
Ж- Андрій, що це було?
А- все добре!
Ж- де все добре, я бачив, вас вчора на матчі, ти влаштував цю поїздку для неї, закохані погляди, ваші відео, що ви знімали. Те, як було все нормально, а ось це все, далеко не "все добре".
А- ти хочеш все, це зараз обговорить?
Ж- це все ні, але в чому причина таких змін?
*Ліза залишила нас в чоловічій компанії*
А- я не знаю....все якось змінилося. Її ставлення до мене. Раніше вона ніколи так в відкриту не фліртувала при мені.
Ж- кхе-кхе.....з ким? Ви ж нікого, крім нас не бачили.
А- а навіщо нам кудись виходить? * Він перевів погляд на Мішу*
М- це ти про мене говориш?
-......
М- та ми просто знайшли спільну мову, вона цікава, як співрозмовниця.
А- ти думаєш, я не бачив ваші погляди? Історії, фотографії. Міша я знаю тебе, і знаю її.
М- так все, Шапа поїхали, я вже не можу слухать цю нісенітницю. Дякую за гарний вечір.
Ж- зараз, я вас проведу, і двері закрию.
В машині Міша і Шапа.
* Спогади і думки Шапаренка*
* Вчора на вечірці Міша не відходив від Мілани, ні від Таші. Історія з нею, спільне фото. Його погляд на неї, а вчорашні обійми*
- Міш, а Андрій правду говорить. Я знаю, тебе просто з дівчиною, і коли ти закоханий.
- Шап, хоча б ти не починай.
- Міша.....в неї єсть хлопець.
- Шапа, та я знаю......я сам це розумію, але не можу я не думать про неї, з першого погляду вона мені сподобалася, але я просто спілкуюся)
