Другий світанок опівночі

Розділ 7

Джеймс

Два місяці потому

– Це абсолютно несправедливо, – обурюється Джорджія, погрожуючи телевізору ложкою від морозива. – Чому коли у фільмах люди кохають одне одного, в кінці обов'язково має хтось померти?

Завтра два місяці нашим стосункам, тож поки Еліот в моїх батьків, ми з Джорджією вирішили провести трохи часу разом. Я й досі не впевнений чи можна вважати нас парою, вона і досі не готова знайомитись з моїми батьками. Ми обоє в стані невизначеності та небажанні зазирати наперед. Нас обох це влаштовує. Здається.

– Ну це швидше кліше, аніж правило, – задумуюсь я.

– "Титанік", "Віднесені вітром", "Щоденник пам'яті".

– Хіба у "Віднесених вітром" хтось помирав? – запитую я, вигинаючи брову.

– Не знаю, я завжди засинала на середині фільму, – зізнається Джорджія. – Але це класика, хтось точно мав померти.

Я посміхаюся про себе і думаю про те, що не тільки у фільмах трапляються трагедії наприкінці. Дуже не хочеться вірити, що всі ті дівочі мелодрами стали прототипом нашої історії з Еллі. Хоча, гадаю, їй сподобалась би така думка.

– Пробач, я зачепила тебе за живе, – здогадується Джорджія.

– Ні, все гаразд, просто думаю про несправедливість "Віднесених вітром".

Зігнувши руки у ліктях, вона обпирається на диван і обхоплює свої коліна, щоб бути ближчою до мене. Її очі допитливо розглядають мене. Я знаю цей погляд. Цей клятий погляд "нам потрібно поговорити про твою колишню".

– Розкажи про Еллі, – майже пошепки промовляє Джорджія, вивчаючи мою реакцію.

"Ти диви, навіть не прогадав"

– Я не хочу зараз говорити про неї, – чесно зізнаюсь я.

– Чому?

Я роблю глибокий вдих, щоб зберегти самоконтроль. Психологи радять рахувати до десяти в таких випадках, однак не думаю, що Джорджія зможе так довго мовчати.

– Я не готовий до таких розмов.

– Минуло чотири роки, Джеймсе, невже ти й досі переживаєш це?

Вона шукає своєю рукою мою та обережно переплітає наші пальці, щоб показати власну підтримку. На якусь мить я задумуюсь про те, що цієї розмови не мало бути, я її ніколи не хотів і не допущу її.