Він | 18+ |

Розділ 2

Коли остання лекція скінчилась, ми з Еліс, жваво розмовляючи, вийшли на ганок. Моя рудоволоса подруга задоволено мружилась, дивлячись на весняне сонце, і підставляла його промінню оголені ключиці, а я одягла темні окуляри. Я люблю сонце, але чомусь не можу дивитись на нього просто так. До того ж, шкіра на обличчі у мене вигорає дуже швидко.

- Теа, по-моєму, у нас проблеми, - я з хвилюванням обернулась на стривожений голос подруги і теж застигла на місці та похолоділа. Неприємне поколювання у скронях і збите дихання змусили притриматись за перила ганку. У душі неприємно вкололо почуття провини.

Між студентами миготіла фігура Едварда, який уже помітив нас і поспішав уперед. На його обличчі застигла сувора маска чи то злості, чи то розчарування. Я ніколи ще не бачила його таким, у моїй уяві Едді завжди був веселим і безтурботним хлопцем, який просто не здатний на негативні емоції.

- Що ми йому скажемо? - нахилившись до мого вуха, прошепотіла Еліс.

- Правду, напевно, - так само тихо відповіла я, не зводячи винуватого погляду з кращого друга. Він був уже зовсім поруч і підіймався сходами ганку.

- Я вас залишу, - Еліс спробувала піти, але я схопила її за зап'ястя. Я не зможу говорити з ним наодинці!

- Ні, Еліс!

- Добре, - побачивши прохання у моїх очах, погодилась подруга.

- Теа, Еліс, - Едвард випірнув з-за спини якогось студента й представ перед нами з усе тим же похмурим виразом обличчя. - Я чекаю на пояснення.

- Вибач, що не сказала раніше, - я винувато опустила очі. - Я чесно не могла...

- Не могла зізнатись, що зустрічаєшся з іншим? - перепитав Едвард. У його голосі звучали гіркота й уїдливість, і я не могла зрозуміти, чого було більше. Десь усередині раптом боляче вколола підозра: зараз він не був схожим на самого себе й нагадував мені... Андерсона? Проте почуття провини у грудях завадило мені докорити йому. - Навіщо ти збрехала мені, коли я спитав прямо?

- Вони не зустрічаються, - влізла Еліс. - Теа потрапила у халепу, - дівчина перевела на мене співчутливий погляд.

- Пам'ятаєш, я казала тобі про неприємну ситуацію, у якій опинилася? - коли Едді ствердно кивнув головою, я продовжила: - Цей чоловік, Джеймс Андерсон, шантажує мене.