Він | 18+ |

Розділ 4

- Скажи своєму Церберу, що не можеш пропустити мій День народження, - Еліс поправила ремінь сумки і незадоволено втупилась у мене. Я лише вкотре знизала плечима і покосилась на Едді, що стояв поруч і ставав усе більш похмурим. Минув уже тиждень з того дня, коли в усіх газетах і соціальних мережах з'явились сенсаційні повідомлення про те, що я - дівчина Андерсона, і п'ять днів з часу нашої останньої розмови з Джеймсом.

Він спитав у мене, чи ненавиджу я його, а я відповіла: не знаю. Чи це була брехня? Я могла сказати, що мої почуття - то не ненависть, але не стала, немов чиясь невидима рука втримала мене від цього...

- Ти не повинна... - почав було Едвард, та я нетерпляче обірвала його.

- Ми це вже обговорювали. Він мене не відпустить, а втечу я влаштовувати не буду, - мої щоки мимохіть спалахнули від спогаду про те, чим скінчилась моя остання спроба втекти. В голову одразу ж полізли питання, які мучили мене з того самого дня, як Джеймс поцілував мене на вокзалі. До них додались і нові: чому він знову ігнорує мене?

- Теа! - Еліс клацнула пальцями перед моїм обличчям і закотила очі, обертаючись до Едді. - Вона останнім часом якась дивна: весь час у хмарах літає. Я сподіваюсь, ти думаєш не про того нахабного покидька? - вона презирливо здійняла брови. Я злегка почервоніла й заперечно похитала головою. Я думаю не про нього, а про свої суперечливі почуття... здається. Краєм ока я помітила, що Едвард спохмурнів, і насторожилась.

- Це вже занадто, - сказав Едвард. - Не знаю, що він там собі думає, та поведінка цього типа незаконна. Якщо ти захочеш, я можу захистити тебе...

Зависла ніякова пауза. У мені зараз немов боролись дві сили: одна змушувала серце радісно битись, а інша пригнічувала і зводила з розуму. Зараз я була майже впевнена в тому, що подобаюсь Едді, та це вже не приводило мене в такий захват, як раніше.

Я перевела погляд на Еліс. Дівчина дивилась кудись мені за спину, і я вирішила, що вона не хоче встрявати в розмову.

- Теа?

- Ні, - швидко відказала я, навіть не замислюючись. Погляд хлопця зробився темнішим, тож мені довелося знайти найбільш правдиве пояснення: - Не хочу, щоб у тебе були проблеми через мене.

- Які проблеми?! - не витримав Едвард і схопився за голову.

- Дуже великі.