Я виходжу з ліфта стираючи непотрібні сльози. Мої рухи швидкі, я втікаю від свого чоловіка на саму річницю.
Не знаю куди іти, але точно далеко звідси. Знайду хоч щось, зміню зовнішність, документи та почну життя з чистого аркушу, без страху, приниження, боротьби.
Нічний час - це найкраще, що могло прийти в мою голову. Машин ставало менше, а дороги - пустіші. Я наважуюсь перебігти дорогу, як раптом не звідки різке світло, удар, темрява.... Знову.
Єлизавета 15 років!
Крик! Батько знову бʼє маму. Я дуже сильно боюся таких моментів, тому завжди ховаюся в кімнаті. Батько, ще ніколи не підіймав на мене руку, але не цього вечора.
- Єлизавета, мерщій на низ.
- Батько, що сталося? В нас знову проблеми в твоєму бізнесі?
- Єлизавета, все вирішено ти вийдеш заміж за Польського мафіозі, Епіфаніо. В тебе є 3 роки, для того щоб змиритися з тим?
- Батько, як ви могли? Продати рідну та єдину доньку терану?
Тишина. Після чого удар та темнота...
Єлизавета 18 років.
Вечір:
Завтра в мене весілля з Польським мафіозі, Епіфаніо. Минуло 3 роки після того як батько повідомив мені цю новину, мені здається я не жила, а виживала весь цей час. Кожен день Батько бив матір, але мене не чіпав більше. Невже він мене так готував, до мого майбутнього чоловіка.
Ранок:
- доню, прокидайся потрібно збиратися, щоб не запізнитися.
- матірко, невже я заслужила таку долю ? Чому саме я?
-Єлизавета, ти сама знаєш наш світ, тут все вирішують за нас, але памʼятай як будеш мати шанс рятувати себе, втікай від нього...
Вже все готово і я з хвилини на хвилину я зустріну свій найбільший страх, свого Епіфаніо, мафіозі який нічого не боїться...
Весілля проходило добре, для всіх окрім мене. Я не знала, що мене чекає далі. В думках було вбити себе, але страх смерті лякав мене ще більше.
Єлизавета 20 років
Сьогодні мені вже 20 і 2 річниці весілля. Життя з Епі, для мене було на початку раєм. Він чуть не на руках мене носив, я змінила свою думку про нього, що любов може міняє людину . Але після пів року сімейного життя усе змінилося, крики, побиття, закривання в підвалі, ґвалтування- було моїм життя і ніхто не міг мені в цьому допомогти. І ось річниця ми поїхали на Україну відпочивати в гори і я наважилась на такий страшний поступок, втеча від чоловіка.
В цей день він був добрий до мене як в перший день після весілля, тому я зрозуміла, що це мій шанс, про який говорила матір. Ми гарно провели цілий день, а вечері я підсила снодійне в келих Епі. Вистачило декілька хвилин, щоб він знепритомнів і ось я вже біжу до ліфта .
