Прокинувся я в невідомому мені місці. Ворохнутися важко. Тіло, аж ниє від болі.
Раптом я помітив, що хтось сидить на кріслі біля
вікна.
Ліля: Коля, ну нарешті. Я вже почала хвилюватися. - сестра замітила, що я проснувся
та кинулась до мене.
Коля: де ми? - запитав я.
Ліля: в лікарні.
Коля: ми в лікарні? - неочіковано перепитав я.
Ліля: Так, з тобою вже усе добре. Поранення
серйозне, але жити будеш.
Коля: я Ліна? Що з нею?
Ліля: вона жива - швидко відповіла сестра - куля пройшла на виліт. Все, що знаю, вас усіх привіз сюди Антоніо. Він вчасно встиг.
Кола: що з братами і Деном?
Ліля: Віталік трошки підрізаний. Зачепили руку.
Міша, на щастя не понав під кулі, встиг зреагувати .
А Ден трохи гірше ніж Ліна , але краще між ти. Куля застрягла в руці. Тільки Максима більше немає. Мені шкода.
Коля: хороший хлопець був , нехай спочиває
з миром.
Спогади почала поступово відновлюватись у моїй памʼяті.
Коля: скільки вже я тут? - запитав я.
Ліля: 4 добу.
Коля: 4 добу? - повторив я.
Ліля: так. Брати вже дома, Ліну випишуть сьогодні. А ти і Ден мусите ще побути під наглядом.
Коля: привезеш мені речі?
Ліля: звісно, я рада що з тобою усе добре.
Коли Ліля поїхала, я починав згадувати, що саме там сталося , як із - за дверей почув знайомий голос.
Ліза: можна до нього? - запитала дівчина у мого лікаря.
Лікар: тільки не довго. Містеру Мельнику потрібен спокій і відпочинок.
За кілька секунд почувся звук відчинення
дверей.
Коля: Привіт, Ліна.
Ліза: Ти як? - запитала дівчина, шкандбаючи до мене.
Коля: жити буду. Лікар сказав, що якби ти не зупинила крав , я б помер. Ти врятувала мені життя.
Ліза: я не могла інакше.
Коля: Дякую тобі. А ти як?
Ліза: зі мною вже усе добре. Максима шкода, він своїм життям врятував мене. Кулю я дістала коли відтягувала тебе звітам.
Коля: пробач, що не захистив тебе. Я чуть не втратив тебе.
Ліза: усе добре. Я вже піду, скоро виписка. Але я буду кожен день приходити до тебе
Коля: гаразд.
Коли дівчина пішла я спробував заснути, але не міг. Я мушу зробити дещо. Як тільки мене випишуть я одразу це зроблю.
Поки я думав як це зробити , хтось постукав у двері.
Коля: заходьте. -в дверях появились брати усі 3 і невістка.
Вова: як ти? - запитав молодший.
Коля: чому ти тут, а не на навчанні?
Вова: ти думаєш я буду сидіти там, якщо ти тут при смерті лежав? Я приїхав першим рейсом як тільки дізнався.
Міша: Коль, то не важливо, скажи як ти себе почуваєш? - непокоївся брат.
Коля: усе добре. Не переживайте
Миколенко: ти знаєш, що Ліна вбила Андрія?
Коля: Ліна?
Віка: так, вона молодець. Ти її добре навчив.
Коля: Віка, це точно ти? Не схоже. Ти ніколи нікого не хвалила.
Віка: все в минулому.
Лікар: Вибачте, але потрібно зробити перевʼязку .
Вова: ми завтра до тебе зайдемо.
Коли всі вийшли мене повели на перевʼядку.
Піля неї я прийшов та одразу заснув.
