Залишся зі мною

Розділ 21

- А ти чому досі тут? Я не дуже бажаю тебе бачити.

Я злилася на Адама. Те, що сказав Девід не виправдовує його поведінки.

- То це правда? Ти справді не робила цього?

Сльози покотилися по щоках...

- Адаме, благаю, просто йди звідси. Я не хочу ні хвилини залишатися з тобою разом.

- Бетані, я не знав...

Я не хотіла зізнаватися, що мені відомо про них з Кейті. І не знала як пояснити це дивне відчуття. Мене все ще тягнуло до Адама. Попри всю мою ненависть до нього, попри те, що нам більше ніколи не бути разом, мене тягнуло до нього. І це найгірше...

- Благаю, просто йди.

- Я думав, що...

- Забирайся, Адаме, - мій голос набув суворості й останні слова я майже прокричала.

Він стояв розгублений. Ніби втратив частинку чогось, у що вірив понад усе на світі. Але Адам все ж пішов. Найбільше мене тішило те, що він залишив мене саму. Зачинивши двері, я впала на ліжко. Мені не подобається цей стан, коли у тебе немає ніякої істерії. Емоції бурлять, а ти не можеш й звуку видати.

Я пролежала так десь годину. Потім мовчки піднялася і пішла в душ.

Хоч тепер усе стало на свої місця. Пазл склався. Чому ж тоді я не щаслива?

Хлопці з групи Гаррі уже пішли, та й сам він кудись зник. Я вирішила спуститися на кухню і приготувати щось. Скоро мала прийти Кейті і я надумала приготувати її улюблену страву де максимум калорій і мінімум користі. Ще не все було готово, як Кейт постукала у задні двері. Я знала хто це, адже тільки вона заходила через той вхід. Я не знала як мені поводитися і думала про це саме тоді, коли повільним кроком йшла відчиняти двері.

Кейті стояла на порозі. Але від посмішки не було й сліду. Всім своїм виглядом вона випромінювала смуток.

- Впустиш мене?