Розділ 65

2.2K 192 11
                                    

Патрісії Кляйн не стало через рік. Легенда світової кулінарії, кумир мільйонів і одна з найкращих людей, яких я тільки зустрічала, мирно заснула в обіймах коханого чоловіка за тиждень до свого шістдесят п'ятого дня народження.

Попрощатися прийшли тисячі прихильників, а в десятках міст, споруджено "пам'ятні місця", куди приходили прихильники Патрісії, які не мали змоги потрапити на похорон.

Свій дев'ятнадцятий день народження я не святкувала. Мені не хотілося зайвий раз виходити на публіку із почервонілим обличчям.

За день до мого дня народження, до мене зателефонував нотаріус Патрісії й попросив приїхати. В кімнаті, з червоними фетровими, диванами, він зачитав:

"...також я, Патрісія Керол Кляйн, залишаю частину своїх заощаджень Бетані Амелії Кларксон, на відкриття власної справи. Моє рішення оскарженню не підлягає."

Я не могла в це повірити. Ось чому Патрісія запитувала мене тоді про мрію. Я тихо підняла очі до неба і мовила :

- Дякую...

Шоу Патрісії все ж намагалися продовжити. Надто хороші рейтинги були для телеканалу. Проте ведучою тепер стала Міранда. Після цього я одразу поставила на стіл режисера заяву на звільнення. Брендон вирішив, на певний час, все ще залишитись в проекті.

Через декілька тижнів я вже приступила до пошуків місця для пекарні, а ще через місяць, до її проектування. В цьому мені допоміг один із найуспішніших молодих архітекторів нашого часу - Гаррі Кларксон.

Йому все ж вдалося зібратися і закінчити навчання. Тепер, в нього близько десятка масштабних проектів по всій країні.

Минулого Різдва, Гаррі зробив Дженні пропозицію і вже цієї осені, вони планують весілля.

Цьогорічне Різдво відзначилося ще й тим, що святкували ми його разом. Я, мама, тато, Гаррі й Дженні. Брендон вирішив святкувати зі своєю родиною. Після тривалої розлуки, батьки знову зійшлися. Тепер вони вирішили займатися не більш ніж одним фільмом в рік, а решту часу присвячувати родині.

Близько року пішло на будування моєї пекарні. І ось, я стояла перед своєю маленькою мрією, з ножицями в руках, і впевнено розрізала червону стрічку.

Всі гучно зааплодували.

Я ще раз поглянула на людей, які прийшли мене привітати. Мама, тато, Гаррі, Кейті, Майк з маленьким Джеймсом на руках, вагітна тітка Джулія з чоловіком, Сем, Моніка, Джуліан, Пітер з дружиною, Брендон. На мій подив, приїхали навіть Девід і Лізі.

Люди, яких я люблю і ціную зараз поруч зі мною. Усі тут.

Без винятку.

Залишся зі мноюWhere stories live. Discover now