Ти живеш щасливо та не знаєш бід
(принаймі, так думають твої знайомі).
Хай подивляться в твоїх очей холодний лід
І побачать силуети невідомі.
Силуети - сліди буденності брудної,
Які залишили в душі чорні сліди.
Ти їх ховала, ще коли була малою,
Але вони чомусь не зникли нікуди.
Ті силуети - розбитих сподівань владики.
Порозривали те, що в грудях, на шмаття,
взяли до рук розжарені мотики
І встромлювали в тіло навмання.
Проходив час, загоювались рани,
А замість них залишились минулого сліди.
І маски всі твої - то справа марна,
Бо очі все говорять. Всюди і завжди.
(27.07.2017)
ВИ ЧИТАЄТЕ
Наболіло. Поезія
ПоэзияЗразки медитативно-філософської лірики з тонким присмаком реальності, які не претендують на геніальність.
