Силуети

102 17 1
                                        

Ти живеш щасливо та не знаєш бід
(принаймі, так думають твої знайомі).
Хай подивляться в твоїх очей холодний лід
І побачать силуети невідомі.

Силуети - сліди буденності брудної,
Які залишили в душі чорні сліди.
Ти їх ховала, ще коли була малою,
Але вони чомусь не зникли нікуди.

Ті силуети - розбитих сподівань владики.
Порозривали те, що в грудях, на шмаття,
взяли до рук розжарені мотики
І встромлювали в тіло навмання.

Проходив час, загоювались рани,
А замість них залишились минулого сліди.
І маски всі твої - то справа марна,
Бо очі все говорять. Всюди і завжди.

(27.07.2017)

Наболіло. ПоезіяWhere stories live. Discover now