Дивлюсь у вікно. Нічого не знаю...
Ось ніби і радість мене наповняє
І хочу писати весь день і всю ніч...
Але не виходить! Такая от річ.
"Невже моя Муза харчується сумом?" –
Із мóїх мізків не вилазить ця дума.
Я хочу літати, я хочу сміятись,
А не депресії вічність боятись.
Давайте ми сум депортуємо разом!
А то влаштували якесь садо-мазо
Та й мучимо смутком ми душі свої...
Хай краще у душах живуть солов'ї.
Нехай лиш про щастя співають пісні
(якими б простими вони не були),
Нехай усередині квітне все знов,
А двері у серце відкриє любов.
(24.10.2017)
ВИ ЧИТАЄТЕ
Наболіло. Поезія
ПоэзияЗразки медитативно-філософської лірики з тонким присмаком реальності, які не претендують на геніальність.
