Нічого не змінилося. Атмосфера залишалась такою ж пригніченою, а Руан все танув на очах.
Потрібно було діяти, до того ж негайно.
Як тілько розсвітало, Тіна прожогом кинулася шукати сумку з її дорогоцінним скарбом. Мелхіор досі мовчки чекав.
– Ходімо, - промовила Тіна.
Хлопець рушив за нею. Вона знає, що робить. Інакше не може бути. Вони вийшли на вулицю.
– Я не залишу його самого. Мелхіоре, я впораюсь.
Її силует безслідно зникав у ранішньому тумані. Мелхіор глянув на Руана.
Ні, цього бійця вони не втратять. Він житиме, і вони зроблять для цього все можливе і неможливе.
Його справді було шкода. Усередині усе переверталося від одного лише погляду. Що він зробив? І за що? У чім же його вина? Він став жертвою, іграшкою у надто вже вправних руках. Та гримаса болю застигла на його лиці і так ятрила серце.
Тіна не хотіла втрачати ще одну дорогу їй людину. Було вже байдуже на Володарку Квінтесу, до її нещастя, аби Руан лише жив...
Вона мовчки йшла, похиливши голову, не бачачи перепон, не бачачи навіть шляху. Сяк-так вона дійшла до будинку, оброслого мохом. Можливо, його господиня взмозі допомогти.
Старі двері з легкістю прочинились.
У дверях стояла невисока жінка - Асилена. Тепер надія на неї.
Слова тут були зайвими. Вони сиділи за дубовим столом - одна навпроти одної. Тіна знову згадала ту першу таємницю. Її сила не менша від Руанової, вона теж може спілкуватись з природою і розуміти її, тоді чому ж вона не діє?
– Що мені робити? - в розпачі запитала дівчина. Асилена звісно ж усе знала, на те вона і Відьма.
– Не хочу розчаровувати тебе Тіно, але... - вона опустила очі. - Я бачу, у вас особливий зв'язок. Зв'язок на рівні природи. Асилена пильно подивилася на Тіну і швидким порухом руки вхопила її за кисть. Тіна відвела очі. Їй було не приємно.
– Відколи з'явилися ці рани? - спитала Відьма.
– Після дощу, але...
– Але без видимої на це причини, вірно?
У Тіни заблищали очі.
– Отже, якщо між нами є зв'язок, я можу йому допомогти?
– Це не мені вирішувати. Можу сказати одне: якщо йому не допомогти, ти теж можеш постраждати. Бо ця сила у тебе в крові.
– Я не вірю, що все так безнадійно.
– Авжеж не безнадійно. Вибирай, Тіно. Або Терези, або...
– Тобто уся справа у сльозі... адже так? Ну звісно, сльоза троянди. Чому я раніше про це не подумала?
– Розплющ очі. Перед тобою важливий вибір
– Я не кину Руана. Нізащо! Він просто згасне...
– Подумай добре. Якщо Терези не стануть на місце, якими будуть подальші наслідки?
Тіна задумалась. Що таке одне життя проти багатьох? У грудях боляче защеміло. Їй потрібно було добре подумати, а часу ставало все менше.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Механічне серце
Fantasía"Коли троянда заплаче - Терези стануть на місце ..." Володаркою спокійного Квінтесу стала могутня відьма Гроза, яку ніколи не бачив власний народ. Її бояться. Тому що вона КОЛЕКЦІОНУЄ людей. Проти неї - власний син, ув'язнений у старому колодязі та...
