На це пішло багато часу, але тепер Руан знову може ходити, а його рани стали лише шрамами. Настав час вирішувати, що ж робити далі.
– Руане, я бачилась з ... Дайяною.
– Тобто як? Вона ж... ти була у Великому Саду? - Руан вкотре не тямив себе від здивування.
– Лише Дайяна могла мені допомогти.
– Чи є в нас ще щанс, Тіно?
– Дайяна сказала, що вона передала тобі свій дар, а я з ним народилася. Дар відчувати природу.
– Твої руки... Тобто ти могла загинути разом зі мною?
– Та добре те, що добре закінчується. Хоча б щось погане позаду.
– Тоді у нас є лише один шлях - навчитися користуватись та контролювати свій дар.
* * *
– Почнемо з початку. Пам'ятай усе, що я тобі зараз скажу, - вони сиділи на галявині блискових квітів, що так приємно зігрівали їх у холодну погоду. - Природа - це зовсім не просто. Усе живе, що існує у нашому світі б'ється кожен у своєму ритмі і врешті вони створюють єдину Гармонію, яка водночас ними і створюється, і підтримує їхнє життя. Це все велетенська жива істота, яка сплетена з незліченної кількості павутин і заповняють всю порожнечу світу цією Гармонією. Цю Гармонію неможливо побачити, але можна відчути. Доторкнися до блискової квітки. Що ти відчуваєш?
– Тепло, а ще легку пульсацію ніби... ніби щось легенько торкається пальців.
– Це їхнє серце, їхня Гармонія. Наші серця б'ються по різному, але якби ми тільки могли чути це вухами - це була б найчарівніша мелодія у світі, настільки злагоджена, що нам, на жаль, не дано їх чути. Та все ж усе містить Гармонію лише взаємодіючи та поєднуючись, тобто поодинці ритми не мають злагодженого звучання, - Руан зірвав блискову квітку та ромашку, що росла поряд. - Цим принципом керувалася Дайяна, а потім навчила і мене. Ці дві квітки не дають повної Гармонії, Хоча обоє діють для заспокоєння, - хлопець зірвав стебло м'яти. - М'ята теж непогано заспокоює, і всі разом вони ідеально гармонюють. Лише правильне поєднання створює найбільший ефект, тобто у даному випадку непогано гармонує.
Усе в природі керується тим самим принципом - поєднання Гармонії.
Це основне, що ти повинна знати, Тіно. Все інше буде лише доповненнями або підтвердженнями. Ходімо в будинок, зараз дощ почнеться.
* * *
– Я навчив тебе всього, що знав сам. Далі діло за тобою.
– Так, я багато чого дізналась, навчилась робити ліки та варити зілля, але розумієш, Руане, я не відчуваю. Не відчуваю того зв'язку з природою, який би мала відчути, тож я не певна, що усе вийде.
– Але ти мусиш спробувати. Просто на це потрібен час, або можливо якийсь певний поштовх. Тіно, ти не маєш ні в якому разі сумніватися, інакше усі наші старання зійдуть нанівець.
– Гаразд. Давай спробуємо.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Механічне серце
Fantasy"Коли троянда заплаче - Терези стануть на місце ..." Володаркою спокійного Квінтесу стала могутня відьма Гроза, яку ніколи не бачив власний народ. Її бояться. Тому що вона КОЛЕКЦІОНУЄ людей. Проти неї - власний син, ув'язнений у старому колодязі та...
