Повторне заміжжя імператриці

РОЗДІЛ 2 - Ранні ознаки роману (1)

- Інші речі для обговорення? Ваша Величносте, я не запропонувала нічого незвичного. Як власниця імператорського палацу лиш поцікавилася тим, що ви принесли сюди поранену жінку. Цього раніше ніколи не траплялося.

Я перестаралася? У мене був звичайний тон голосу, ніжна усмішка на губах. Я говорила невимушено, щоб не здаватися надмірною, наче обговорюючи новорічну підготовку.

Проте Сов'єшу виглядав помітно занепокоєним. Здавалося, що він якнайдужче хотів уникнути цієї теми. Атмосфера ставала дедалі напруженішою.

- Ти запитуєш лише з цікавості?

Підозрілий погляд Сов'єшу вп'явся в мене, я моргнула.

-  Я б не запитувала, якщо б не було цікаво.

- Вона випадково потрапила в мій капкан, і я приніс її сюди, щоб вилікувати. Вона не сильно поранена, тому я попросив розмістити її в кімнату з покоївками, аби вони приглядали за нею.

- ... Зрозуміло.

- Не хвилюйся. Я не покличу знову твоїх фрейлін.

Сов'єшу повернувся до розрізання свого стейка. Ніж постукував по тарілці наче дятел, відлунюючись стінами їдальні. Зазвичай імператор мав багато про що побалакати, але цього разу він мовчав.

***

- Що сказав Його Величність?

Коли я повернулася до Західного палацу після вечері, фрейліни зібралися в моїй кімнаті та оточили мене зі стривоженими обличчями.

- Він... Він не сказав багато.

Почувши мою спокійну відповідь, брови графині Елізи піднялися. Схоже, вона не повірила мені.

- Тоді ви б не були такі похмурі.

- ...

- Все добре. Поговоріть з нами, Ваша Величносте. Таким чином ми зможемо налаштуватися.

- Він розповів, що жінка випадково потрапила в один з його капканів, не згадуючи про її статус рабині або тому подібне...

Обдумуючи це, мені навіть не вдалося вивідати ім'я.

- Він сказав, що піклується про неї і, здалося, не надто радий продовжувати про це розмову.

Щойно я закінчила, Лора голосно тупнула ногою. Інші, більш витончені леді, поглянули на неї, але та вже надулася і не звертала на них уваги: