Повторне заміжжя імператриці

РОЗДІЛ 37 - Віконт Ротешу (2)

- То ви перестали розшукувати друга по переписці?

- Так. Якщо він не розкрився до сих пір, то він цього вже ніколи не зробить.

- Але ви так сильно хотіли, щоб всі дізналися ...

- Я не хочу, щоб він почувався незручно через мене.

Принц Хайнлі дотримав обіцянку. Я ніяково відрізала шматочок торта, сидячи через стіл від принца, який розмовляв з дворянкою. Час від часу він поглядав на мене, а я лише усміхалася й кивала, сподіваючись, що це не здаватиметься дивним.

"Він хороша людина..."

Сов'єшу перебив би принца Хайнлі, якби той почав казати щось дивне, але він не мовив й жодного слова про Рашту.

Розмова перетікала від листів принца Хайнлі до континенту великого князя Капмена, його магічних здібностей та яку роль вони відігравали у війні. Хоча він і закінчив чаклунську академію, Великий князь сказав лише кілька слів, не згадуючи про магію. Він так само мовчав на інші теми, коли мою увагу відволікли двері, що раптово відчинилися. Це був капітан варти.

"Що відбувається?"

Наші погляди зустрілися, і він вклонився мені. Сов'єшу ще не помітив його, оскільки був зосереджений на принцові Хайнлі.

- Ваша Величність Імператоре.

Сов'єшу повернув голову, і лицар передав своє повідомлення:

- Вам потрібно навідатися до великої зали, - він звучав серйозно. Очі гостей були спрямовані на нього. У кімнаті було всього двадцять людей, тому всі могли почути сказане.

- Чому це?

Капітан, здавалося, неохоче відповідав при присутніх, Сов'єшу це зрозумів і вийшов із лицарем на вулицю.

"Що відбувається?"

Я думала піти за ними, але зупинилася. Якби я була потрібна, то лицар також заговорив би зі мною. До того ж моя присутність не обов'язкова, можливо, тому, що, діло стосується Рашти чи тому подібне.

"Мені не треба йти".

Я визначилася з тим, що робити, і знову повернулася до гостей. З часом, я покинула залу Червоної троянди і пішла до великої банкетної зали, щоб привітатися з іншими гостями. Коли сяде сонце, мені ще слід буде перевірити готовність феєрверків.