Повторне заміжжя імператриці

РОЗДІЛ 8 - Проблема фрейліни (1)

- Ваша Величносте, Його Високість герцог Лілтінг надіслав вам у подарунок іноземний шовк.

Фрейліни закінчили мою підготовку раніше ніж зазвичай, тому я присіла поруч з ними, щоб випити ранкової кави. В цю мить прибув слуга з подарунком, якого надіслав принц Лілтінг.

Я відвела погляд від чашки з кавою та оглянула річ на простягнутих руках слуги. Чудова блакитна шовкова тканина блищала, наче луска морської риби.

Я зітхнула і відставила свою каву. Шовк виглядав чудово і коштовно, але було складно прийняти його як подарунок, враховуючи наміри відправника.

Принц Лілтінг – дядько Сов'єшу, що на два роки старший за свого племінника. Незважаючи на те, що він не мав бажання ставати імператором, проте, відколи я стала імператрицею, він постійно намагався мене підкупити, просячи про послугу. Якщо я прийму подарунок, то, ймовірніше, разом з цим отримаю низку складних у виконанні вимог.

- Дякую, але передайте, що я не можу прийняти цей подарунок, оскільки через нього можуть виникнути непорозуміння.

Я відмовляла йому вже безліч разів, тож, очікуючи подібної відповіді, слуга ніяково посміхнувся. Він пробелькотів шанобливе «Так» і відступив.

- Цей джентельмен ще не втомився, - поділилася своєю думкою графиня Еліза, щойно двері зачинилися, а інші леді на це вибухнули сміхом. Атмосфера знову стала мирною.

Досить неочікувано нас сповістили про іншого відвідувача. Зазвичай в ранні години мене навідувало небагато людей, оскільки щоранку після сніданку я йшла до центрального палацу. Але дві людини за ранок? Сповнена цікавістю, я дозволила увійти і цій людині.

На щастя, вона не була слугою дворянина, що пропонував хабар. Цього разу це був чиновник, що прийшов узгодити порядок денний. Його мета приходу не була чимось складним, тож після обміну декількома словами, він пішов.

На моє здивування, заявився і третій гість. Тепер це була Рашта з якою, як я думала, матиму рідкі зустрічі.

- Рашта? Справді? - я здивовано озирнулася на вартового. Він склонив свою голову і презирливо відповів «Так». Графиня Еліза знову цокнула язиком:

- Як вона посміла сюди прийти?

Вартовий не знав причини приходу. Він лише стояв біля дверей і сповіщав про прибулих гостей. Хоча, здавалося, наче він відчував певну відповідальність за людей, що навідували імператрицю. Зокрема зараз він мав збентежений вигляд. Графиня спантеличено повернулася до мене: