Нав'є була бездоганною імператрицею, однак імператор хотів мати дружину, а не колегу. І ось він покинув її, залишивши поруч із собою рабиню. Все було добре, допоки Нав'є не почула як імператор обіцяє рабині зробити з неї імператрицю. Після довгих м...
Після розставання з принцом Хайнлі я навідалася до бібліотеки і дослідила все, що змогла, про Руїбт і континент Хва. Хоча великий князь Капмен назвав «Подорожні нотатки» маячнею, це все одно було найвідомішою книгою про цю країну. Я не знаю, чому великий князь попросив мене бути присутньою на наступній зустрічі, але я хотіла розширити свої знання про культуру Руїбту настільки, наскільки це було можливо.
«Хотілося б мати книжку з більш детальною інформацією...»
Я сиділа на дивані, порівнюючи «Подорожні нотатки» з іншими книгами, коли почувся стукіт.
Це був Квін. Я відчинила вікно, і він застрибнув на підвіконня, демонструючи свої крила. Я помітила, що на шиї у нього була хустинка.
- Це тобі принц Хайнлі пов'язав?
Хустинка була моя. Я посміхнулася, і Квін схилив голову. Я тримала Квін однією рукою, а іншою гладила його дзьоб, поглядом перевіряючи його лапки на наявність записки. Цього разу її не було.
- Ти тут, щоб похизуватися?
Чи, можливо, він прилетів сюди, просто щоб повернути хустинку? Він, звісно, не зміг мені відповісти, а просто блимнув на мене своїми чудовими фіалковими очима. Я не могла встояти перед ними і засипала його голову поцілунками один за одним.
- Квін, ти така гарненький, особливо з хустинкою на шиї.
- Ґу!
Здавалося, вона йому так подобалася, що я не змогла змусити себе зняти її. Погладжуючи його по крилам, я подумала, що Квін гарно пахне. Що це була за думка? Я притулилася до нього і вдихнула повітря.
Запах ледь вловимо нагадав мені принца Хайнлі. Він виправ хустинку і побризкав на неї своїми парфумами? Мені здалося настільки чарівним, що птах має цей аромат, що я нахилилася, щоб прошепотіти йому на вухо:
- Квін, ти пахнеш, як принц Хайнлі.
Квін вражено розправив крила, потім прикрив ними дзьоб і широко розплющив очі.
- Квін? - жартівливо покликала я його, але Квін здригнувся і стрибнув назад до вікна, - Ти вже йдеш?
Він виглядав таким милим, і я протягнула руки, щоб обійняти його, перш ніж він полетить геть. Але він завмер, і похитав головою.
***
- Іноді вона говорить такі цікаві речі...
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
