Повторне заміжжя імператриці

РОЗДІЛ 73 - Несподіваний поворот (2)

Новина розлетілася за лічені години. У центральному палаці всі крадькома поглядали на мене й поспішно замовкали, коли я проходила повз. Щойно настав час вечері, я відпустила робітників. Незважаючи на те, що мені вдавалося зберігати спокій протягом усього дня, м'язи мого обличчя були напружені.

Що мені робити, коли народиться дитина Рашти? Я згадувала, як попередня імператриця ставилася до позашлюбних дітей імператора. До більшості з них вона була справедливою, але до дітей наложниць, яких вона особливо не любила, ставилася стримано.

Це було нелегко. Люди були в захваті від маленьких дітей, а Рашта й Сов'єшу були такими вродливими, що їхня дитина напевно буде прекрасною, як фея. Якщо я буду прохолодно ставитися до такого дорогоцінного дитя, яке до того ж буде первістком імператора, мою репутацію буде зруйновано. Всі витріщатимуться на мене й будуть перешіптуватися «Що з нею не так?». Крім того, якщо я не хочу, щоб у цієї дитини з'явилися якісь дурні ідеї, мені слід народити свою власну законну дитину, поки різниця у віці не стане надто великою.

Коли я увійшла до своєї кімнати, я впала на крісло й зробила глибокий вдих. Здавалося, ніби повітря довкола намагалося розчавити мене.

- Ваша Величносте.

Моя рука лежала на скроні, коли я підняла голову й побачила графиню Елізу.

- Що таке?

- Принц Хайнлі тут. Здається, він дуже поспішав до вас...

- Принц Хайнлі?

Я підвелася зі стільця. Чому він тут?

Відтоді, як він став моїм таємним другом, принц Хайнлі не приходив до мене в гості, обходячись лише звичайними привітаннями й люб'язностями, під час зустрічей на вулиці. Я також відвідала його лише одного разу, коли хвилювалася за Квін. Якщо він прийшов особисто, це мало б бути терміново.

- Впустіть його.

Занепокоєна, я швидко вийшла до вітальні. Мені не потрібно було переодягатися, адже я ще не зняла офіційного вбрання. Коли я зайшла до кімнати, в ту ж мить увійшов і принц Хайнлі.

- Хочете чаю, Ваша Величносте? - запитала графиня Еліза.

- Так, дякую, графине.

Як тільки графиня Еліза зачинила за собою двері, принц Хайнлі підійшов до мене й простягнув руки.