Відродження злісної свекрухи

Частина 15. Книга мала назву "Дбайлива та везуча дружина престижної родини" (1).

Для таких сімей, як Лі, приймання дочок – не просто спільна вечеря. Вони вибирали час, влаштовували банкет та офіційно представляли спільноті. Що стосується часу проведення цього заходу, то тут треба було гарненько подумати.

Вже пізно ввечері Фан Цзюн Жун повернулася у свою спальню. Відколи переродилася, більше не могла залишатися в одній кімнаті з тим покидьком. Їх маєток був досить великим та складався з безлічі кімнат. Все, що треба було зробити жінці, це прибрати приміщення та переїхати.

Звичайно, вона придумала відмовку, що останнім часом погано себе почуває, тому найняла майстра фен-шуя, аби перевірити свій стан. Їй повідомили, що колишня кімната не підходить для її здоров’я. Лі Ван Цзинь не став довго роздумувати над цим, і так вони опинилися в різних опочивальнях.

Любила випивати невеликий келих вина перед сном. Після переродження втратила цю звичку.

У минулому житті хтось додав у вино наркотики, через які стала себе погано почувати. Деякий час вона була дуже запальна та постійно зривалася без причини.

Тоді вона дійсно була оточена ворогами з усіх боків.

Подумавши трохи, Фан лягла до ліжка та приготувалася до сну. Проте не забула замкнути двері зсередини. Не була впевнена, що це плід її уяви, та як тільки закрила очі, здалося, що вона побачила слабке зелене світіння, що спалахнуло та швидко зникло.

***

Цзюн Жун знала, що бачить сон. Дивно, та вона їх бачила і раніше, та ні в одному з них не почувала себе такою бадьорою, як зараз. Помітила, що стоїть на вершині гори. Вона була настільки високою, що досягала хмар. Жінку оточували білі пухнастики, ніби знаходиться в якійсь казковій країні.

Ніколи не була тут раніше і не знала, чому бачила такі ведіння, та більшість сновидінь не були логічними. Не було нічого страшного, аби її наснилася гора, яку ніколи раніше не бачила.

Недалеко від себе вона побачила кам’яну скрижаль. Вона, здавалося, світилися та виглядала дуже незвичною.

Можливо, тому що це був всесвіт Морфея, Фан Цзюн була сміливіша, ніж зазвичай, та підійшла прямо до неї. Мова на табличці була їй незнайомою, все виглядало дуже метафізично. Проте, коли протягнула руку, аби доторкнутися до скрижалі, та, здавалося, відразу ж перевела інформацію, і вона раптом змогла зрозуміти, що на ній написано.

‘’11 грам Дуруо (східноазіатський пилок), 100 грамів Юньінцао…’’

А? Це було схоже на рецепт. Вона чула про перший інгредієнт, та не думала, що коли-небудь зустрічала другий. З цікавістю жінка намагалася запам’ятати написане.

Проте, змогла прочитати тільки дві верхні частини. Решта вмісту дощечки була замазаною, і нічого не змогла розібрати. У правому верхньому кутку була вирізана книга. Що ще більше було дивно, вона автоматично перегортала сторінки. Це було ненауково, що написана річ може бути автономною.

Та оскільки це було сновидіння, то логіка була зайвою.

Після  первинного шоку Цзюн Жун швидко прийшла в себе та вирішила, що у неї немає жодних проблем з мисленням. Сон був сном.