Відродження злісної свекрухи

Частина 17. Книга мала назву "Дбайлива та везуча дружина престижної родини" (3).

Використовуючи ліки з чудесного всесвіту, змогла вилікувати Ван Сяо, принца кримінального світу. Відтоді він шалено закохався в неї. У присутності інших холодний та лютий, та завжди показував цій дівчині свою м’яку сторону.

Допомогла Фан Цзе Міну, імператорові кіно, якому хтось зламав пальці. Він також прикипів до неї. Завжди захищав, коли їй було боляче, неначе лицар в сяючих обладунках.

Дівчина вклала договір з Чжан Бі, геніальним лікарем, що був остаточно скореним її чистим, та впертим характером. Навіть накачав Фан Цзюнь Жун наркотиками, через що у неї завжди був поганий настрій, а іноді і галюцинації.

Вона була оточена всілякими висококласними чоловіками, що примушувало Лі Ши Цзе ревнувати. Оскільки вона не подобалася ні Цзюн Жун, ні Сінь Юні, а її гарна подруга Чжун І теж захопилася її коханцем, стосункам дівчини та юнака доводилося долати одну перешкоду за іншою. Всі розриви та розлучення тільки зміцнювали їх відносини. Були також декілька друзів-чоловіків з боку Ге, що відчували до неї кохання, та декілька злодійок, що хотіли розлучити пару.

Її гарна подруга Чжун неодноразово намагалася підставити її та зашкодити. Врешті-решт, вся правда вийшла назовні, та її продали в якесь бідне село, де життя було пекельним.

Що стосується Ді СіньЮнь, то, оскільки вона завжди ворогувала з Я Ге, її підставив Ван Сяо та віддав одному зі своїх головорізів як іграшку. Потім, вона зламалася та покінчила життя самогубством.

Мати, навпаки, була відправлена до психічної лікарні особисто чоловіками Лі.

В результаті в дівчини з’явився свекор, що її дуже любив, чоловік, що кохав її все життя, та щаслива доля. Після того, як вона дізналася про смерть прийомної матері, по її щоках покотилося декілька сльозинок, та в глибині душі зітхнула з полегшенням.

З іншого боку, Лі Ван Цзинь теж став парою з тіткою дівчини. Як з’ясувалося, Лі в молоді роки дуже прилюбився до Ван Сі Ер, мати Цзян Я Ге. Тітка була її близнючкою, і була дуже на неї схожа. Що стосується прийомного батька, то він нарешті зустрів ‘’ту, що пішла’’.

***

З точки зору дівчини, гіркота була тільки на початку її життя. Потім стали оточувати самі різні чоловіки, і вся книга перетворилася на веселе та приємне читання. Вона також була схожа на драму класу А, де сюжетна дуга то злітала, то падала, захоплюючи всіх читачів.

З іншого боку, у жінки від ненависті трохи кров з очей не пішла.

Вона ненавиділа це дівчисько, та ще більше бажала пекла сину та чоловікові. Неважливо, що Я Ге використала проти неї її власний скарб. Мало того, що Ши Цзе, її син-барберюшник, вкрав браслет матері через любов та передав його людині, що більше всіх брехала, він ще і жорстоко обійшовся з нею та дочкою.

Серце Ван Циня завжди належало Ван Сі Ер, та він же залицявся до неї, та одружився і ні на день не забував іншу жінку.

Недивно. Тому він був такий добрий з Цзян та неодноразово лаяв Сін Юнь.

Вона сама була винна в тому, що не розгледіла всього цього, поки не стало надто пізно. Коли зрозуміла це, то вже потрапила в дуже погану ситуацію в минулому житті. Напевно, навіть Небеса не могли спокійно дивитися, як ці люди здійснюють огидні злочини, і тому дали шанс на переродження.

Фан Цзюн Жун знову розплющила очі. Все ще відчувала пульсуючий головний біль, та книга, яку вона тільки що прочитала, була чітко вирізана у свідомості.

У її очах читалася завзятість, а посмішка була трохи холодною.

Завдяки рукопису вона тепер добре уявляла собі, як отримати розлучення. Оскільки Ван Цзинь ніколи не забував про свій білий місячний світ, та був готовий бути з тіткою Цзян Я Ге. Гаразд, вона потурбується про те, аби вони стали парою!