Відродження злісної свекрухи

Частина 23. Останній раз (3).

Чжун І малювала у своїй кімнаті, вже залишила роботу в клубі і кожні два дні проводила час з бабусею у лікарні. Решту часу вчилася робити витвори мистецтва у маєтку Лі. Їй завжди подобалося малювати, та ніколи не було можливості як слід цьому вчитися. Тепер, коли з’явилася така можливість, особливо оцінила нинішнє життя.

На завершення картини задзвонив мобільний телефон.

Чжун подивилася та зрозуміла, що названа мати прислала декілька повідомлень – два відеокліпи.

Десять або біля того хвилин опісля, розгублено витріщилася на екран. Після того, як втратила візитну картку, з’явилися деякі припущення. З одного боку, підозрювала свою гарну подругу, з іншого – вважала, що це дуже неправильно та соромно з її боку – так підозрювати рідну душу. Можливо, візитка дійсно загубилася.

Але чому Цзян так вчинила з нею? Вважала, що вони найкращі друзі.

Коли І та Ге почали ходити до школи, не були особливо близькі одна з одною. Інші вважали їх красивими та порівнювали. Коли обоє виявилися на роботі в ‘’Білому Журавля’’, таємниця звела разом.

У очах Чжун І, Цзян була занадто наївною. Її характер був досить відвертим, і над неї було занадто легко знущатися. Викликала у дівчини бажання захистити, і Чжун часто це робила.

Несподівано, новознайдені докази підірвали мозок новоприбулої у маєток Лі, і він став порожнім. Не знала, як тепер поводитися з Цзян далі.

Чжун І почула стук у двері та повернулася до реальності.

Відкрила їх, а ‘’сестра’’ стояла прямо навпроти. Сукню, в якій була вдягнена, була нового дизайну від Шанель, а посмішка така ж чиста, як і пам’ятала дівчина.

-О, не малюй цілими днями. Тобі треба навчатися розслабитися час від часу. Не навантажуй себе занадто сильно зараз.

Її дії, та слова були такими дбайливими.

-Я Ге, я знайшла людину, що вкрала візитну картку.

Дівчина підняла голову, а погляд, що сумнівався, був дуже щирим.

-Я думала, ти сама її загубила?

Чжун І відповіла.

-Розповіла про це нашому босові, і вона проглянула записи з камер спостереження. Ге Янь була тою, хто це вчинив.

Рожеві губи Ге трохи розійшлися, і мала вигляд люті.

-Я б ніколи не здогадалася. Вона не схоже на таку людину.

Чжун пильно подивилася на подругу, не бажаючи пропустити жодної мікроемоції.

-Ге Янь все розповіла. Сказала, що це ти їй все повідомила.

Намагалася обдурити Я словами, але в глибині душі все ще відмовлялася вірити, що вона на таке здатна.

-Вона збрехала! Ти їй повірила? Я гадала, що ти завжди будеш на моєму боці?,- емоційно промовила дівчина, а очі почали сльозитися.,- Ге Янь побачила, що ти була дуже щасливою в ті дні, тому проявила цікавість, прийшла та запитала про це. Тоді я і повідомила, що мама хоче вдочерити тебе.

Прикусила нижню губу білими та акуратними зубами, виглядаючи скривдженою та жалюгідною.

-Дійсно не думала, що вона буде настільки заздрісною, аби взяти твою картку. Вона завжди дивилася на тебе звисока, тому я і сказала. Мені шкода. Напевно, була занадто довірлива з іншими. Моя провина.

Що І могла сказати на це? По записах було очевидно, що дівчина точно знала, де знайти картку. Звідки вона дізналася, якщо ‘’подруга’’ не направила її?

Якби Цзян все розповіла та перепросила, вона, можливо, змогла б забути, але тепер, коли все вийшло, удала, що її скривдили…Чжун сама прийняла рішення.

На довгих віях Я Ге з’явилися сльози.

-Ти мені не віриш?

І ненадовго закрила очі, коли знову розплющила, голос заспокоївся і промовила.

-Я довіряю тобі цього разу.

Але він останній.