Відродження злісної свекрухи

Частина 26. Можеш вважати мене старшим братом (3).

Коли Лі Ван Цзинь повернувся додому, кроки були розслабленими та веселими, ніж зазвичай. Сьогодні майже відчував, як повернувся в минуле, в молоді роки. Прекрасне почуття, немов випив гарного вина, охоплювальне та легке запаморочення.

Як тільки він увійшов до будинку, побачив, що дружина сидить на дивані та перегортає сторінки журналу разом з другою прийомною дочкою. Попри те, що Чжун І була тут вже декілька днів, проводила велику частину часу у кімнаті та ніколи не відрізнялася сильним почуттям присутності. Зазвичай він забував, що у нього є ще одна новоприбула дочка, окрім Я Ге.

-Ви що, розгортаєте журнал?,- подивився туди, і, схоже, це був випуск про моду.

Фан Цзюн Жун підняла очі, куточки рота підвелися, і промовила.

-Ми з Чжун вибираємо декілька суконь, що їй сподобаються. Коли зразки будуть доставлені, попрошу приміряти їх, а потім піджену за розміром.

Лі відразу ж подумав про улюбленицю.

-Я Ге немає вдома? Ти запитала її, чи хоче вона що-небудь?,- промовив жартівливим тоном.,- Я знаю, що І тобі подобається більше, але вони обоє наші дітки, ти маєш бути справедлива до них і не грати у фаворитизм.

Не любив цю дівчину. Можливо, тому що вона була причиною, за якою Цзян була збентежена в перший день. Крім того, відчував, що чим ближче дружина була до неї, тим більше віддалялася від нього. Це викликало у нього ще більшу неприязнь.

Фан Цзюн сказала собі: "О так, ти остання людина, що повинна це говорити".

Її посмішка як і раніше була бездоганною, сказала дуже зухвалим тоном.

-Це не підходить для Цзян.

-А чому ні?,- бачачи, що вона дійсно збирається віддати Я коротший кінець палиці, Цзинь відчув, що йому треба втрутитися та щось зробити.

Дружина повільно промовила.

-Я планувала представити Чжун І на банкеті на честь дня народження Сінь. Тому треба, аби вона була гарно вдягнена.

-А хіба Я Зі це теж не треба?

Фан хіхікнула, неначе сміялася на його дитячістю. Те, як вона дивилася на нього, немов на дурня, змусило його почуватися дуже незручно.

-Хіба не пам’ятаєш? Це буде річниця смерті її батьків. Пройшов всього рік, тому вона повинна проявити повагу. Не думаю, що їй доречно бути присутньою на банкеті. Ми ж не хочемо, аби вона сумувала на святі. Тому вирішила, що цього дня залишиться в іншому місці. Просто намагаюся не забувати про її почуття.,- взяла всі його вирази, та кинула прямо в душу.

Обличчя чоловіка стало буряково-червоним, а потім зеленкуватим. Крім того, Пані Фан використала все, що він промовив раніше. Якби спростував зараз, вдарив би себе по гордості.

Замість цього він лише видавив невмілу посмішку та сказав.

-О, так, ти маєш рацію. Чомусь забув. Ти така дбайлива.

Навіть звернувся до Чжун І.

-Вибирай все, що тобі подобається. Ми завжди можемо просто купити їх всі.

Почувши такі слова, дівчина підняла голову та посміхнулася.

-Дякую, батьку.,- опустила очі та продовжила перегортати журнал.

Лі Ван спостерігав за тим, як вони обговорювали, які гарні сукні, і подумав, що це дуже невдало для Я Ге. На день народження прийшло б багато гостей, і це була б прекрасна можливість, аби представити її багатьом людям. Тепер доведеться планувати щось інше на майбутнє.

Його настрій покращав, коли знову подумав про Ван Сісянь. Тепер, коли вона повернулася до країни, могла частіше зустрічати та допомагати втішати Я Ге.