Відродження злісної свекрухи

Частина 35. Хто відчинив її сейф? (3).

Навіть працюючи в такому місці, як ‘’Білий Журавель’’, вона зберегла чистоту та ніколи не думала про чіпляння до багатих та впливових людей. Більш того, навіть коли інші не розуміли її намірів, ніколи не пояснювала, аби допомогти близькій людині зберегти таємницю.

Лі з дитинства зустрічав багато жінок, але не таких, як Ге – ззовні виглядала слабкою, але всередині дуже вперта та стійка. До того ж мати та сестра явно недолюблювали дівчину та постійно знущалися  - саме тому й не міг погано відноситися до сироти, оскільки відчував жаль.

Звичайно, юнак також покладав провину й на Чжун І, що лаяла подругу при інших членах родини – якби не вона, такого поганого враження не склалося б.

Як би спадкоємець не думав, зберігав образ небагатослівної особи – говорив трохи більше тільки у присутності дорогих людей.

-Я Ге.,- та подивилася на коханого прозорими очима – найкраща з усіх рис.

Дівчина виглядала так, ніби не могла говорити – поглядала лише на одного, ніби натякаючи на романтику та принадність. Саме завдяки зіницям здобула статус не жінки із зовнішністю вище середнього, а красуні.

Цзе повідомив.

-Мені шкода. Мама сховала браслет в іншому місці, тому не зміг знайти.

Одного разу він побачив нову сестру в сльозах – та втратила браслет, що не належав їй, а був подарунком від гарного друга батьків. Коли дівчинці виповнився рік, була обручена з родиною, що надала прикрасу, як заручний подарунок. Його повинно було повернути, якщо діти не підійшли б одне одному.

Маленькі вогники в очах Цзян Я потухли.

-Я не відчуваю до нього ніяких почуттів і не хотіла виходити заміж, але повернути подарунок – обов’язково.

Лі запевнив.

-Не хвилюйся, я пошукаю ще, і, можливо, зможемо купити схожий? Це не повинно бути проблемою – з грошами все гаразд.

Очі красуні трохи почервоніли.

-Ні, я ніде не бачила такий, окрім будинку – в середині секція, що була надзвичайно зеленою, майже прозорою та нагадувала форму гори.

Хлопець не здивувався, що вона знала про прикрасу матері, можливо, бачила, як Пані носила в минулому. Намагаючись заспокоїти, промовив.

-Не хвилюйся. Коли дійде до справи, просто віддам неньчин. У наш час такі заручення не є юридично обов’язковими.,- юнак не вважав, що це велика проблема – взяти чуже, бо те що належало батькам, рано чи пізно стане його – просто отримає річ раніше.

Сину не хотілося, аби кохана вийшла заміж попри власної волі, через таку дурість. От тільки потрібно уникати згадки про особу, коли буде просити маму – боявся, що та відмовить, якщо дізнається, що Я Ге має до цього відношення.

Почувши слова, Ге нарешті посміхнулася.

-Дякую. Я рада, що ти на моєму боці.

Той зігнув губи, пом’якшивши погляд – холодний та прекрасний – посміхаючись, лід танув, зачаровуючи коханку. Щоки почервоніли, дивлячись з довірою та радістю на ‘’брата’’.