Відродження злісної свекрухи

Частина 48. Хочу дещо показати, але будь обережна і не занадто засмучуйся (1).

-Мені...мені так шкода.

Цзян Я Ге дійсно не думала, що спроба порятунку приведе лише до погіршення ситуації. Весь догляд проведений відповідно до інструкцій в Інтернеті.

Перлинні сльози наповнили очі, скотившись світлими щоками – такий жалюгідний вигляд. У Ван Сяо, день тому, від побаченої картини стиснулося б серце, але зараз на думці тільки ліва рука, яка тепер покалічена. А винуватниця сиділа поряд зі співчутливими емоціями – це тільки посилило ненависть.

Від лютого та страхітливого погляду, неначе в демона, який жадає розірвати людину, шкірою Ге пробігли мурахи. Дівчина рефлекторно здригнулася, злякавшись незнайомого, до сьогоднішнього дня, страхітливого вигляду.

-Я дійсно не хотіла, щоб так сталося. Просто бажала допомогти.,- від жаху монолог перервався гиканням та сильними сльозами, що було ще нещаснішим.

Фан вдала здивованість.

-Я Ге, чому просиш вибачення? Ти було досить добра, аби відвести друга до лікарні. Чому він повинен злитися? Винен той, хто надав жахливу першу допомогу. Ти тут ні до чого.

Жінка подивилася на пацієнта так, ніби відчувала несправедливість. 

Очі Сяо загорілися вогнем, не випустивши з поля зору Цзян.

-Ти...ти шлюха! Зробила все навмисно, чи не так?! Ти тримала мене у своїй кімнаті тільки для того, аби відтягнути лікування!

Чим більше Ван думав, тим гірші думки сягали мозку – яка інша нормальна жінка приведе додому чоловіка з вогнепальним пораненням, не відчуваючи страху? Можливо, цю хвойду підіслали суперники, аби обдурити гарною зовнішністю - час затягнеться, а рана погіршиться. 

Він не чекав, що, бувши таким талановитим все життя, потрапить до лап цієї дівчини.

Постраждалий дивився на неї так пильно, що очі були на межі розриву, від величезної люті. Він намагався кинутися, але був занадто слабким від температури, тільки завдавши болю власній кінцівці.

Цзян Я так налякалася демонічним видом, що не могла стриматися від декількох кроків назад. Нарешті, не витримавши, розвернулася та вибігла з кімнати. 

Цзюн Жун люб'язно натиснула кнопку, аби сповістити медичний персонал, після чого залишила палату. Сьогоднішня драма була приголомшливому. У минулому житті Я Ге славилася богинею Ван Сяо, схоже, в цьому – стане заклятим ворогом. Знаючи, наскільки мстивим був цей виродок, дівчина отримає значно більше горя за те, що зробила.

Від спомину про її та Сінь Юнь пережиті буття, Жун зажадала, аби ці двоє намагалися заподіяти один одному якомога більше шкоди. По правді кажучи, вона вважала винною не тільки «дочку» - Цзян не мала професійних знань у вигоюванні вогнепальних ран, тому цілком природно, що лікування спиралося на звичайні порізи. Як можна довіритися абсолютно незнайомій людині, залишивши все на її розсуд? Фан Цзюн не могла придумати іншого правдоподібного пояснення, як зниження когнітивних навичок через потяг до дівчини. Але Ван Сяо ніколи б не визнав, що це він частково винен. Простіше звалити все на Цзян Я Ге.

Коли Пані Фан знайшла дівчинку, сльози все ще беззвучно капали з обличчя, повного печалі та страждання.

Цзюн Жун запитала.

-Сяо сказав, що ти тримала його у власній кімнаті декілька днів, аби відкласти професійне лікування, це правда?

Голос перейшов на суровий тон.

-Ти не єдина, хто живе в маєтку. Коли-небудь думала про безпеку інших? Вважаєш, що він важливіший за всіх інших разом взятих?