Білл / Bill

~ ГЛАВА 1 ~

Розклавши нарешті речі у своїй новій кімнаті, в гуртожитку, я сідаю на ліжко та полегшено видихаю розглядаючи ідеально складені книги на моїй полиці. Перше враження про університет Лондона доволі не погане, зрівняно з Нью-Йоркським. По-перше, переїхала я навчатися сюди із своїм другом Аароном, друге - сусідка у мене просто чудова, а третє це те, що я мріяла навчатися, й не тільки навчатися, у Лондоні. Здається все іде за планом.

Звати мене Сьюзен МакАлен, мені 18 і я сама із Нью-Йорку. Мої батьки мають власну пекарню і доволі добре заробляють на випіканні солодощів. Так, солодощі моїх батьків можна зрівняти із чимось неймовірним та занадто смачним. А так, як їхня молодша дочка ненавидить усе, що зв'язано з приготуванням їй дали дозвіл вибирати самій, де вона хоче навчатися та ким хоче бути. Це йдеться про мене. Мої старші брат та сестра мають свої кафе та ресторани, а я... Мене цікавить економіка. Так, це дивно, адже уся моя сім'я цікавиться кулінарією, крім дядька Вернона, який став футболістом і ще дідусь мав доволі добре книжкове видавництво, а ще тітка Моніка - спортивний зал, якраз у Лондоні, клуб для вечірок... Отже, не я одна така з нашої родини?

Деякі можуть запитати, ось чому я перевелася в університет  Лондону? Все просто. Непощастило із сусідкою, після, невдале знайомство, а враховуючи, що я вспалахую від кожної дрібниці, то я побилася із сусідкою, бо бойфренд кинув її заради мене, я покинула цього хлопця, бо не кохала та написала на його машині ключами великими літерами слово "сволота". Це... Я знаю це дивно, жахливо і по-дурному, але я це не контролюю.

-Привіт кицю! - забігши у кімнату, мовив Аарон.

Рудий хлопець із кучерявим волоссям та зеленими прекрасними очима, неначе квітуча весна, усміхнувся мені.

-Привіт, моє серденько! - верещу я та стрибаю в обійми Аарона.

Вдихаю знайомий запах одеколону та насолоджуюся ним, хоча не бачила цього хлопця лише дві години. Аарон це моє заспокійливе ще з початку навчання в університеті Нью-Йорку і навіть не знаю, що б я робила без нього? Саме цей хлопець зупинив мене, коли я била мою колишню сусідку. Вона сама винна, адже не на жарт роздратувала мене.

Аарон від'єднується від мене та заглядає у очі, лукаво посміхається.

-Сью, - звертається він. - Сьогодні вечірка, ти підеш зі мною.

-Ні, ні і ще раз ні. Аароне, ти знаєш, що я почала життя заново і туди не входили вечірки.

-Це не було питання. - скривляється він. - Констатація факту, сонечко.

Я надула губи та схрестила руки. Повернувшись від Аарона я попрямувала до ліжка та сіла на нього почувши звук пружини матрацу. Так, це ліжко дуже стареньке. Ступивши до мене, рудий сів на ліжко та обійняв мене за плече.

Подивившись на нього я зустрілася із зеленими очима, які з теплом дивилися у мої.

-Я ненавиджу тебе, Аароне. - кажу я, прикусуючи губу. - Що я тобі зробила, що ти так зі мною вчиняєш?

Аарон захихотів та поцілував мене у щоку від чого я скривилася, хоча усередині стало тепло. Рудий піднявся з ліжка та попрямував до дверей. Зупинившись перед ними, він повернувся до мене та легенько усміхнувся.

-Заїду о сьомій. Цілую тебе, карамелько. - ніжно каже Аарон та виходить за двері.

Я сиджу та дивлюся на двері, які закрилися хвилину тому. Цей хлопець не розуміє, що він лише поглядом змушує погодитися з ним навіть тоді, коли мені це не хочеться робити? Здається не розуміє. Я люблю Аарона, але як друга чи навіть брата. Цей хлопець не ґей, але ми домовилися з ним, що між нами лише дружба. Зі своїм характером мені не можна навіть думати про відносини, бо одної ночі можу вбити свого бойфренда через паранойю. Мені цього не потрібно.