Білл / Bill

~ ГЛАВА 35 ~

Білл.

Мелодія, яка грає із радіо дає мені можливість зрозуміти, що я найщасливіша людина у світі. Тобто... Не через мелодію, вона просто атмосферно співпрацює у машині зараз. Глянувши на стомлену Сьюзен, легенько усміхаюся. Вона вродлива... Дуже вродлива, і мені пощастило бути поряд із такою, як вона. Ця дівчина змусила відчути себе живим, а не ходячим мертцем. Ще до того, як вона з'явилася у моєму житті я вже продумав план, як розіб'юся на своїй машині, але здається, що комусь не сподобалася ця ідея і вони змусили моє сране серце забитися у такт серцю цієї дівчини. Деколи я думаю, от навіщо я вирішив влаштувати цю вечірку у своєму будинку? Я ж знав, що усі з універу прийдуть на неї, адже вважають мене суперкрутим. Якого біса вони так вважають - гадки немаю. Не думаю, що я такий крутий, яким вони мене описують... Але тоді, я побачив, як одна зухвала студентка, яку я ще ні разу не бачив - витріщається на мене. Я тоді усміхнувся та подумав, що потрібно погратися, але вона виявилася не такою, яку я очікував її побачити...

Погода мені зовсім не до вподоби, адже на дорогах тепер не сніг, а якесь... Дощ - не те, чого я чекав. Думав, що запропоную Сьюзен піти пройтися нічним Лондоном, як... Як усі молоді пари. Але ні! Білле, іди ти в дупу! Саме час для того, щоб упав сраний дощ і єдине, що ти можеш придумати своїм мозком на сьогоднішній день - пробути у будинку Сьюзен та дивитися фільми. Це вона так запропонувала, адже погода її не дуже порадувала, як і мене. Мій телефон, який знаходиться на панелі, почав вібрувати і я спершу хотів проігнорувати це, але коли Сьюзен глянула на мене запитально, все ж таки узяв цей мобільний. На екрані висвітлилося ім'я, яке я найменше хотів би бачити. Деррі. Відповівши, вдивляюся на дорогу.

-Привіт, чувак! - весело мовив Деррел.

-Слухаю.

Якщо я хочу якнайшвидше завершити розмову, то потрібно пришвидшити цього бовдура до відповіді, хоча я вважаю його своїм другом. Він справді мені друг, адже ще ні разу сильно не дратував, лише зараз трохи почав, бо якось не так дивиться на мою Сью. Мені лише здається так. Та ні, я впевнений.

-Слухай, приїзди сьогодні до мене на вечірку, - починає він. - В честь твого Дня народження.

-Ні, не сьогодні.

Відчуваю, як проникливо дивиться на мене Сьюзен і нервово стискаю руль.