Білл / Bill

~ ГЛАВА 2 ~

Під'їхавши до будинку, де проходить вечірка я трішки похмурішала. Вечірка занадто шумна. На терасі оголені дівчата регочуть із хлопцями, які п'яні, п'яні-п'янющі.

-Чия вечірка? Чий будинок? - питаю, розглядаючи будинок та людей біля нього.

-Білла Еванса, він популярний в університеті і дуже небезпечний, як кажуть дівчата. - пояснив Аарон, а я закотила очі.

Будинок величезний, зроблений у стилі хайтек. Великі панорамні вікна, скляні двері. Біля будинку басейн, ліхтарі, які освічують будинок та терасу. Заїхавши на паркінг біля будинку, де ледве можна було припаркуватися я вийшла із машини та ковтнула клубок, який застряг у горлі. Басейн, у якому плавали підлітки мене налякав. Невже всеодно, що можна знепритомніти п'яним у цьому басейні? Чорт. Я відкрила двері машини та вже хотіла повернутися у неї, але їх зачинив Аарон. З люттю я поглянула на хлопця, який показав свої рівні зуби.

-Прошу, не залишай мене самою. - кажу я серйозним тоном.

Аарон схопив мене за плечі трішки зжавши їх своїми долонями та подивився на мене прекрасними очима.

-Послухай, все буде гаразд. - мовив він - Я постараюся бути з тобою, але зрозумій - усе життя я не зможу бути поруч.

Я з розпачем глянула на будинок, а після на Аарона та кивнула йому. У животі зв'язався тугий вузол, який не давав змоги сказати й слово. Все ж він правий. Аарон все життя не буде біля мене, тому потрібно звикати до самотності. Тобто без Аарона.

У будинку музика вдаряла у барабанні перетинки не даючи змогу чути, що каже Аарон і головний біль зразу ж появився, а дим трави робив туман у цьому будинку. Я сильно зжала руку Аарона і він усміхнувся мені. Нахилившись до мого вуха він прошепотів:

-Якщо хочеш бути у безпеці, якщо мене поряд не буде, то не ходи на другий поверх. - попереджає він і я киваю.

Мені цікаво, що саме на другому поверсі, але все ж я маю триматися подалі від того, що можу зірватися на комусь.

-Слухай, а що на другому... - я повертаюся у сторону, де мав би бути Аарон, але я побачила, що він танцює із дівчиною.

Паніка та злість зразу захопили мій мозок. Так. Спокій. Мені всього-навсього потрібно пройти повз цих п'яних підлітків та взяти попити колу, заспокоїтися. Впевнено ступаю до стола і єдине, що мені зустрілося по дорозі - плече якогось хлопця. Нічого. Я спокійна. Боже. Та це ж легко! Якщо мене ніхто не рухає, то і я нікого не рухаю. Я ж не розлютилася, коли хлопець зачепив мене плечем, тому далі буде легше, здається. Випивши напій я глянула у зал та розшукувала поглядом Аарона. Він сидів на шкіряному дивані, а на його колінах блондинка. Вони цілувалися. Фу, це огидно. Якби я щось з'їла на вечерю, то б мене зараз вирвало. Але все ж, як подумати, то більшість у будинку це роблять. Не тільки Аарон і ця блондинка.