~ ГЛАВА 20 ~

1.2K 83 3
                                    

-Білле, мені потрібно в університет! - кричу на нього я. - Скільки можна спати?!

Він не відповів, лише занурився сильніше головою у подушку. Я вже тридцять хвилин змушую його піднятися із ліжка, але здається марно. Білл знущається із мене, бо їхати нам годину і тридцять хвилин, а він ще досі куняє і робить вигляд, що я нікуди не маю їхати.

-Я візьму ключі від твоєї машини і поїду сама. - попереджаю я.

-Тільки спробуй сісти за руль моєї машини, жінко. - бурмоче він.

Підійшовши до нього я потянула його за руку, але зрозуміла, що користі ніякої. Я його не стягну з ліжка ні на міліметр.

-Ну прошу, у нас мало часу. - стогну я та сідаю біля нього.

Білл притягує мене до себе ближче і, коли я повертаю голову, то зустрічаюся із каро-зеленими очима. Він позіхає та протирає очі.

-Ми поїдемо на другу пару, бо я б хотів дещо повторити. - єхидно усміхається. - Ти вчора була неперевершена.

Я відводжу погляд і відчуваю, як моє лице миттю почервоніло. Чорт, я сподівалася він не пригадає мені це. Білл вмощується сидячи і цілує мене у шию.

-Мені сподобалося. - шепоче він.

-Досить, припини! - зупиняю його я.

Білл тягне мене на ліжко і за мить появляється наді мною. На його лиці з'явилася широка усмішка. Закривши лице руками я старалася не пригадувати вчорашні події, але слова Білла, які він казав, так і панують у моїй голові.

"Боже! Сьюзен, ти... Т-ти неперевершена!" - говорив Білл учора.

Мені потрібно було випити набагато більше, щоб я могла не згадати це. Але я пам'ятаю усе, що відбувалося у ванній. Мені соромно за це.

Білл нахилився до мене та поцілував у слід, який залишив учора на шиї. По моїй шкірі пройшлися тисячі мурашок. Мені потрібно було одягнути комбінезон, щоб він не зміг так швидко розщіпнути всі гудзики, але зараз я у джинсах. Білл за секунду стягнув їх із мене до щиколоток і охнув, побачивши мою мереживну білизну.

-Дідько, Сью... - стогне він.

Мені стало незручно, але Білл цього не помічає і лише проводить рукою по стегні.

-Ти сексуальна. - каже він, бурно дихаючи. - Я сподіваюся, що ти це знаєш...

Цілуючи мене у губи, він проникнув язиком у рот. Я обійняла його за шию та притягнула ближче до себе.

Білл / BillWhere stories live. Discover now