~ ГЛАВА 26 ~

1K 62 9
                                    

Півтори години тому я вирішила, що в будинку щось не так, тому зараз я вже завершую прибирання, яке почалося з того, що мені не сподобалося, як лежить декоративна подушка на дивані. Оглянувши чистоту навколо, я усміхаюся. Мій здоровий глузд викинутий у смітник ще декілька днів тому, бо тепер я стараюся зберегти ідеальну чистоту у будинку, у крамниці, де складаю книги по кольорах чи за алфавітом. Незнаю, що зі мною сталося, але це не так і погано, правда ж? У мене щось трапилося із машиною. Вона мені не подобається, та й користуюся я нею не часто. Останнім часом, я згадала про свою машину і тут вона вирішила, що їй потрібно у ремонт. Тепер міський автобус замінив мій особистий транспорт. Та впринципі, мені все одно.

У моєму животі помирають кити і тому заглянувши у холодильник, вирішила, що зроблю бутерброди. Так я харчуюся останніми днями, а ще піцою і вином, яке принесла Клара, але ми так і не випили його. У двері постукали і відволікли мене від приготування бутербродів. Кого принесло тихим вечором? Біля дверей я зупинилася і раптом зрозуміла, що це може бути одна персона... Але з чого б це йому приходити? Востаннє ми бачилися у кав'ярні, коли я була із Наєм. Я впевнено підійшла до дверей та відкрила їх. Перед мною стояв хлопець із каштановим волоссям та карими, можна сказати чорними, очима. Він одягнений по-домашньому: сірі спортивні штани, светр із логотипом на грудях та милих тапочках із маленьким собакою. Я усміхнулася. Це мій новий сусід, який переїхав учора.

-Привіт, я твій сусід... - погладив себе по волоссі хлопець. - Мене Джой звати.

-Так, я знаю. - кивнула у підтвердження. - Щось трапилося?

-Ні... Тобто так.

Він зніяковіло опустив голову униз, а за тим знову глянув на мене.

-Словом, у мене двері захлопнулися. - хихоче Джой. - Можна скористатися твоїм балконом?

-О, так, звичайно.

Пропустивши сусіда усередину я зачинила двері та пройшла за хлопцем і показала, де знаходиться балкон. Джой без вагань відкрив двері та зайшов на балкон. Я також зайшла туди і помітила, що двері його балкону відкриті.

-Потрібна допомога? - питаю я, але хлопець заперечно хитає головою.

Я стою і наглядаю за тим, як Джой вправно перелізає на свою частину. Повернувшись до мене, він усміхнувся.

Білл / BillWhere stories live. Discover now