Білл / Bill

~ ГЛАВА 25 ~

-Ось, проходь усередину, а я у ванну на секунду. - каже Най.

Я невпевнено ступаю у гостинну та оглядаю прибрану кімнату. Най пройшов до мене та запропонував сісти на диван, і я погодилася. Він приніс із кухні вино та два бокали. Мені не сподобалася ідея, аби напитися у будинку Ная, але він пообіцяв, що не буде робити того, що не сподобається мені, а ще він вибачився за поцілунок. Не дуже хотілося згадувати події того вечора, але Най справді не поганий. Ми випили три бокали вина, а може і більше. Я запам'ятала три бокали,а далі все, як у тумані.

-Це Білл тебе так? - питаю я, показуючи на його ніс.

Най киває та регоче. Мені стає смішно від його кумедного сміху.

-Він увірвався в будинок і сказав, якщо я ще раз заговорю чи гляну на тебе, то він уб'є мене.

Я закотила очі та випила залишки вина у бокалі.

-А сьогодні сказав, що використав мене, лише щоб залізти у штани.

-Справді? - підіймає брову Най. - От дебіл. Я б ніколи тебе не використав для чогось подібного.

Я усміхаюся та схиляюся на його плече. Мої очі заплюшуються і я зі всіх сил намагаюся не куняти, але виходить погано.

-Я хочу спати. - позіхаю я. - Можна... Я у тебе залишуся?

Най підхопив мене на руки та попрямував до кімнати і, як я вже зрозуміла - це спальна кімната. Боже. Ліжко таке м'яке і так пахне... Біллом? Ні. Це не його запах. Мені здалося. Він накрив мене ковдрою і вийшов із кімнати.

***

-Сью я кохаю тебе. - каже Білл та опускається на коліна.

Я заперечую його слова та відходжу у темноту, де відчуваю прохолодні долоні на своїх плечах. Повернувшись, зустрічаюся із крижаними зеленими очима та єхидною усмішкою. Най. Він виглядав, як чеширський кіт. Я повернулася та глянула на Білла, який з недорозумінням дивився на мене.

-Сью?.. - відлунюється голос Білла. - Прошу, не роби цього.

Я не зважаю на його слова та повернувшись до Ная, який усміхався мені, поцілувала його у губи. За мить я упала на м'яке ліжко і наді мною з' явився Най, який цілував мене у губи, опускаючись нижче. Перед моїми очима стемніло, а після, я побачила лице Білла і те, як він з люттю дивився на мене. Його очі стали чорними. Він стиснув моє горло і за тим...Я прокинулася на ліжку. З мене стікав холодний піт, а дихання було тяжким і збитим. Кімната була темна, я у ній одна. Моя голова розколювалася, а у вухах гуділо і ехом чутно слова Білла.