Білл

952 51 5
                                    

Декілька тижнів до того.

Я дивився перед собою та накручував прядки рожевих кучерів. Ще досі не віриться, що Кайлі перефарбувала волосся у рожевий. Та ще й у неї пірсинг у губі. Впринципі, мені все одно. За ці місяці, поки ми були... Разом? Вона називає мене другом по сексу і каже, що не зустрічалася із таким, як я. Коли я спитав, чому ж це вона не зустрічалася б, то вона відповіла, що не стерпіла би мій сраний характер. А вона стала сміливіша, після нашої першої зустрічі. Хоч Кайлі і не хоче згадувати про це, але я стараюся щоразу пригадати їй цей момент. Лише щоб познущатися.

Вона малює круги на моєму пресі і підспівує мелодію якоїсь пісні, яка грала учора у цьому будинку. Це будинок Деррела і він завжди позволяє мені залишитися у одній з кімнат з Кайлі до ранку. Піднявши голову, вона глянула на мене.

-Я хочу тебе. - мовила вона та зразу ж вмостилася у мене на поясі.

Я скинув її із себе та піднявся, одягаючи джинси. Здається, що Кайлі це не сподобалося, бо вона потягнула мене назад у ліжко. Сівши мені знову на пояс та стягнувши з мене джинси до щиколоток, прикусила губу.

-Ну прошу, - молить вона.

Я закотив очі та перекинувши Кайлі з себе на ліжко, появився зверху.

-Ми не можемо займатись цим щоразу, коли наші погляди зустрічаються. Нам потрібна перерва.

-Нужбо, чи хтось уже не настільки витривалий? - єхидно мовила вона.

Зжавши її зап'ястя, витягаю ремінь і очі Кайлі засяяли.

-Овва, Білле!

Я усміхаюся від свого геніального плану і підсунувши дівчину до узголів'я, зв'язую її зап'ястя до ліжка, поки вона кусає мене у шию. Перевіривши чи добре прикріплено, підіймаюся з ліжка та беру свою футболку. Кайлі з недорозумінням дивиться на мене. Що? Вона ще досі не здогадалася про мій план?

-Білле?.. - хмуриться вона.

Я регочу та защіпивши ширінку, підходжу до дверей, але мене гукає Кайлі.

-Холера, Еванс! - кричить вона. - Розв'яжи мене або я уб'ю тебе!

-Спочатку піднімися з ліжка.

-Я тебе ненавиджу, виродку! - гарчить вона, коли я виходжу із кімнати.

Усмішка не зникає із мого лиця і Деррел, який стоїть біля дверей у свою кімнату, глянув на мене.

Білл / BillWhere stories live. Discover now